"Я найняла секс-працівника, щоб втратити цноту". Історія Мелані, рішучої жінки з інвалідністю

Поки Мелані перебувала на самоізоляції у себе вдома в Австралії через Covid-19, вона дала собі обіцянку. Щойно їй знову дозволять виходити з дому, вона найме секс-працівника, втратить цноту та подолає усю тривожність щодо любові та інтимності, яка розвинулась у неї через інвалідність. Так у її житті з’явився Чейз.

Першою цю ідею запропонувала соцпрацівниця, яка перебувала на ізоляції разом із Мелані. Тоді вона зробила їй масаж.

За всі 43 роки ніхто не торкався Мелані, якщо не брати до уваги медичні маніпуляції — і тоді вона зрозуміла, що хоче більшого.

Трейсі (ім’я змінене) розповіла Мелані, що колись була секс-працівницею, і порадила їй розглянути для себе такий варіант.

"Це відкрило мені очі на те, що, можливо, я зможу це відчути", — розповіла Мелані BBC.

Вона знайшла в інтернеті ескорт-агенцію, де її увагу привернув профіль чоловіка на ім’я Чейс.

Схвильована, вона замовила його послуги та поїхала до його квартири на перший сеанс.

"Коли соцпрацівниця пересадила мене з електрокрісла та пішла, ми залишилися удвох. Я й гадки не мала, що на мене чекає".

Мелані пересувається в інвалідному візку з трьох років, оскільки у неї діагностували запалення спинного мозку — захворювання, відоме як поперечний мієліт. Воно призвело до паралічу ніг і обмеження рухливості рук. У дорослому віці з виконанням щоденних побутових завдань їй допомагають соцпрацівники.

Вона жила і працювала в Японії, а зараз працює редакторкою відео, але ніколи не мала романтичних стосунків.

Зустрічатися та відкриватися іншим може бути страшно, оскільки світ не завжди визнає сексуальність людей з інвалідністю.

Згідно з опитуванням щодо інвалідності у Великій Британії, оприлюдненим у 2021 році, лише 56% опитаних сказали, що почуватимуться комфортно в інтимних стосунках з людиною з інвалідністю.

Мелані сама ніколи не знала, як до цього підійти, тому залишила це напризволяще.

Вона надіслала запит Чейзу електронною поштою, а потім вони організували кілька відеодзвінків, щоб познайомитися одне з одним і обговорити можливі проблеми.

"Я ставила мільйон запитань, — каже Мелані. — Чи підходить ваша квартира для пересування інвалідним візком? Як часто у вас ламається ліфт?"

"Приблизно раз на півроку", — відповів Чейз.

Для Мелані відповіді Чейза влаштували, і вони домовилися про зустріч у його квартирі. І зовсім не хвилюючись, вона запропонувала зустріч, надто схвильована, щоб чекати, оскільки він був таким теплим і заспокійливим.

З юридичної точки зору домовленість між Мелані та Чейзом була законною.

Відповідно до Закону про проституцію 2000 року в Західній Австралії забороняється займатися сексбізнесом на вулиці чи керувати публічним будинком, але проституція не суперечить закону, а ескорт-агенції є законними. У деяких штатах секс-бізнес декриміналізували.

Коли Мелані приїхала до Чейза, вона почала усвідомлювати увесь масштаб ситуації.

"Я знала, що практично не маю сексуальних знань, і почувалася повністю приголомшеною поряд із експертом, який стояв переді мною", — каже вона.

Але коли вони почали спілкуватися, Мелані зробила для себе відкриття.

"Я експертка з питань інвалідності, а Чейз поняття про це не має. Зрештою ми сміялися над невіглаством і наївністю одне одного. Через дві години ми були найкращими друзями", — каже жінка.

Чейз, який працював у галузі шість років, каже, що найбільшою проблемою, коли йдеться про нових клієнтів, є "сексуальні очікування": люди надто сильно тиснуть на гарантію "великого О".

"Ти маєш зрозуміти, що спрацює, як і у будь-яких інтимних стосунках", — каже він.

До того, як скористатися послугами Чейза, Мелані й гадки не мала, як її тіло реагуватиме в інтимній обстановці, чи зможе вона зайняти сприятливу позу, чи втома знищить будь-яке задоволення.

"Це була головна причина, чому я обрала Чейза, — каже вона. — Я не хотіла йти додому з хлопцем з бару і дізнаватися про ці речі, бути незграбною, вразливою та почуватися у небезпеці".

Однак вона виявила, що може отримати багато задоволення з Чейзом, і їй не потрібно себе обмежувати.

Також вона дізналася, що її ноги можуть поводитися непередбачувано, й тому їх краще зафіксувати на ліжку заздалегідь.

Це порушує питання щодо влади та контролю.

Як жінка з інвалідністю, у незнайомому будинку Мелані вразливіша за інших.

"Це був перший раз, коли я була оголеною перед чоловіком поза межами лікарні", — каже вона.

Чейз, який раніше працював з тими, хто пережив травму, каже, що "створення безпечного привітного простору, де вона контролює ситуацію", є його головним пріоритетом.

Але вразливість криється не лише у дисбалансі фізичних сил. Інвалідність іноді може інфантилізувати людей і змусити їх відчувати себе негідними певних переживань, які інші люди вважають нормальними — деякі люди з інвалідністю називають це інтерналізованою інвалідофобією.

Ці інтимні зустрічі надали Мелані більшої упевненості в усіх аспектах її життя.

"Я знала, що, замовляючи Чейза і сплачуючи за послугу, я мала контроль. Я знала, що якщо Чейз зробить щось, що мені не подобається, я зможу його зупинити", — каже вона.

Але це має свою ціну.

"Це вимірюється у тисячах", — говорить Чейз про свою ціну за 48 годин. Його погодинна ставка становить близько 400 австралійських доларів (близько 270 доларів США).

Обґрунтовуючи вартість, він каже: "Багато людей не розуміють, що коли ти зустрічаєшся з кимось протягом 48 годин, яку б винагороду це не давало, ти не робиш нічого іншого, чого б тобі хотілося у своєму житті".

Але він додає, що отримує величезне задоволення від своєї роботи.

"Хто не хоче допомагати людям досліджувати різні речі? Чому я не можу бути поруч з іншими людьми, які цього потребують і хочуть і заслуговують почуватися красивими?"

"Важко не закохатися в Чейза, — зізнається Мелані. — Але я маю нагадувати собі, що це професійні стосунки".

Мелані та Чейз зустрічаються із січня, але йдеться не лише про секс.

Окрім надання Мелані послуг секс-працівника, Чейз також консультувався з коучем зі знайомств, щоб допомогти їй побудувати майбутні романтичні стосунки з іншими людьми.

"Я шукаю заміну Чейзу. Когось, хто любитиме мене і любитиме те, що мені подобається, і робитиме усе безкоштовно", — каже вона.

"Я ніколи не думала, що буду користуватися додатками для знайомств і спілкуватися з чоловіками в інтернеті, а тепер я роблю це практично щодня. Шкодую лише про те, що не зробила цього раніше", — додає Мелані.

Для неї цей досвід — це більше, ніж просто сексуальне звільнення. Він дав їй так багато, що вона вважає, що уряди повинні оплачувати людям з інвалідністю доступ до сексуальних послуг.

"Моя впевненість значно зросла, я щасливіша, ніж будь-коли, і цей досвід важко переоцінити — він змінив моє життя", — каже Мелані.

І вона була рада поділитися своїм новим досвідом з друзями та родиною.

"Спочатку мені було трохи соромно щось говорити, але це так сильно змінило моє життя. Я просто не могла перестати говорити про це, і вони дуже раді за мене. Я тепер постійно усміхаюся".