Ірпінське сміттєзвалище в заплаві річки: кримінал, наслідки та перспективи

Читать на русском

Ірпінське сміттєзвалище в заплаві річки: кримінал, наслідки та перспективи

Невід’ємною складовою відбудови українських громад після наслідків війни є правильне поводження з відходами від руйнувань, яких утворилися сотні тисяч тонн після початку повномасштабного вторгнення. Серед міст Київщини найбільший виклик у цьому контексті постав перед Ірпенем, який зазнав катастрофічних наслідків під час окупації. Рік тому партнери з Японії передали місту техніку для переробки відходів руйнації.

Однак виявилося, що станом на зараз проєкт так і не запустили, насамперед тому що в Ірпені не знайшлося місця майданчику для поводження з таким сміттям. Тому відходи звезли на тимчасове звалище – в заплаву річки Буча. Використання такого місця суперечить урядовій постанові та тепер досліджується в рамках кримінального провадження через згубні наслідки для довкілля. Яке застосування знайшли японській техніці та що, власне, збираються робити з відходами від руйнувань Ірпеня та Київщини загалом, читайте в розслідуванні КВ.

Обʼєми відходів від руйнувань

З початком повномасштабного вторгнення Росії на Україну до екологічних проблем країни додалися колосальні обʼєми відходів від руйнувань, у які перетворюються оселі мирних жителів після окупації та постійних обстрілів РФ. Разом з тим, ще до великої війни проблема поводження з відходами в нашій країні стояла дуже гостро. Єдиний в країні сміттєпереробний завод “Енергія”, що потребує модернізації, переповнені полігони та нашестя стихійних звалищ – довічні та звичні теми для українця.

За даними Міндовкілля, з початку повномасштабного вторгнення Росії станом на початок лютого 2024 року в Україні утворилося 607,81 тисяч тонн відходів від руйнувань (для порівняння, вага найбільшого у світі круїзного лайнера Icon of the Seas становить 250 тис. тонн). Звісно, ця цифра не є остаточною, адже не враховує дані окупованих територій та мова йде виключно про офіційно зафіксовані та обліковані відходи. За наявними даними з розбивкою по регіонах це виглядає так:

Отже, за даними Міндовкілля, саме на Київщині зафіксована найбільша серед всіх областей кількість відходів від руйнувань – 279,05 тисяч тон або 45,6% від загальної їх кількості по країні.

В Департаменті екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (КОДА) цю цифру підтвердили, але уточнили, що вона не включає весь обʼєм утворених в області відходів руйнацій, а лише той, який, грубо кажучи, взяли на облік та порахували. В департаменті також дали розшифровку, що мають на увазі під “відходами від руйнувань” – це переважно суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки, деревини, пластмас, паперу та тканини. Все це, за даними департаменту, знаходиться на 32 майданчиках “тимчасового зберігання” на території десяти громад області – Баришівської, Великодимерської, Бородянської, Бучанської, Дмитрівської, Ірпінської, Макарівської, Іванківської, Поліської, Васильківської.

За даними Інституту підготовки й досліджень ООН, серед міст Київщини найбільших руйнувань зазнав Ірпінь, який був в окупації понад три тижні – його пошкодження оцінили у 71% території. Перший заступник голови Ірпінської міськради Андрій Кравчук минулоріч заявляв, що в місті повністю зруйновано та підлягає демонтажу 1,5 тис. приватних житлових та 39 багатоквартирних будинків. Враховуючи ці масштаби, КВ поцікавилася в Ірпінської міськради, про яку кількість відходів від руйнувань йдеться. За її підрахунками, їх орієнтовний об’єм в місті складає 20 тис. м куб, переважна частина якого – це цегла, штукатурка, дерево та скло.

Ірпінське звалище: відсутність альтернативи, масштаби

В Ірпінській міськраді у відповіді на офіційний запит проігнорували питання щодо кількості місць для зберігання будівельних відходів в Ірпені та околицях міста. Водночас на пряме запитання підтвердили наявність одного з них, що існує поряд з перехрестям вулиць Західна (Технологічна) та Соборна: таке звалище є, його площа невідома, вивезення відходів туди вже припинене, подальша доля сміття – рекультивація (безпечне закриття полігонів, яке передбачає розрівнювання насипів сміття, покриття його спеціальною плівкою та землею, – КВ).

Вказане звалище, як уточнили в міськраді, було санкціоновано в травні минулого року (на підставі протоколу № 8/1 позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) від 02.05.2023 року). Однак надати копію цього документу реакції відмовилися, бо, мовляв, оригінал був вилучений судом і копію робити нема з чого (на підставі ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду від 29.09.2023 року, справа № 367/3563/23, провадження №1-кс/367/906/2023).

Джерела КВ в КОДА повідомили, що згадане сміттєзвалище займає площу біля 3,5 га і покриває 14 ділянок приватної власності, а також 25-метрову захисну смугу річки Буча (в деяких джерелах зустрічається назва Бучанка) та частково вул. Західну (Технологічну).

Фотокореспондент зафіксував, що на звалищі поряд з відходами від руйнації, насправді є і купи побутових відходів.

Частина заплави річки, де розкинулося звалище, підтоплене і сміття знаходиться у воді, що також побачив наш кореспондент.

За свідченнями місцевих, з якими вдалося поспілкуватися кореспонденту КВ, заплава річки Буча в цьому районі завжди була не в найкращому стані. Вони розповідають, що і до повномасштабного вторгнення стихійно звозили всіляке сміття.

Нагадаймо, у травні минулого року мер Ірпеня Олександр Маркушин пояснив, що звалище організували саме там через відсутність інших місць.

Наслідки для екології та кримінал

Згідно з даними Єдиного держреєстру судових рішень, проблема цього сміттєзвалища вже рік досліджується поліцією (кримінальне провадження Бучанського райуправління поліції ГУ Нацполіції в Київській області від 12.04.2023 року за №42023112320000784). Розслідування почали за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 ККУ – це “незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля”.

В ухвалі Києво-Святошинського райсуду Київської області (від 25.04.2023 року), вказане сміттєзвалище слідчі Нацполу називають стихійним (Ірпінська міськрада санкціонувала звалище тижнем пізніше – 2 травня 2023 року, – КВ). На ньому слідчі виявили “тверді побутові відходи та будівельні відходи, а також відходи, що утворилися внаслідок військової агресії та руйнування житлових будинків (розбиті вікна, частини покрівель будинків, фасадів тощо)”.

В ухвалі йдеться, що сміттєзвалище облаштовано в заплаві річки Буча, його територія частково вкрита водою, а будь-які розпізнавальні знаки для санкціонованого сміттєзвалища відсутні (географічні координати звалища по Google Maps: 50.5367720, 30.2312593).

За словами слідчих, місцерозташування сміттєзвалища суперечить нормам. Адже згідно з постановою Кабміну від 27.09.2022 року № 1073, місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань повинні бути розташовані щонайменше за 2 кілометри від об’єктів водного фонду, а також мати тверду та рівну основу. Згідно з документом, внаслідок порушення спецправил забруднюється земля, а також вода у згаданій річці, яка є лівою притокою річки Ірпінь.

Спочатку слідчі встановили, що частина звалища розташована на трьох приватних земельних ділянках, призначених для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,22 га (а саме – 210900000:04:001:3016 площею 0,5048 га, 3210900000:04:001:3017 площею 0,052 га та 3210900000:04:001:3019 площею 0,6692 га). Згаданою ухвалою від 25.04.2023 року суддя надав дозвіл слідчим та прокурорам Бучанського району на огляд цих ділянок із залученням спеціалістів сфери охорони навколишнього природного середовища та надр.

Однак пізніше перелік ділянок, що треба оглянути, розширили ще 11-ма, також сільгосппризначення (ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30.11.2023 року): 3210900000:04:001:3015, 3210900000:04:001:3014, 3210900000:04:001:3013, 3210900000:04:001:3012, 3210900000:04:001:3011 та 3210900000:04:001:3010 (площею по 0,0201 га), 3210900000:04:001:3009, 3210900000:04:001:3008 та 3210900000:04:001:3007 (площею по 0,0209 га), 3210900000:04:001:3006 (площа 0,3122 га) та 3210900000:04:001:0121 (площа 1,1966 га).

Загальна площа всіх 14 ділянок становить вже 2,91 га.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, всі ділянки з кінця серпня минулого року перебувають під арештом.

Зазначимо, що ухвала від 30.11.2023 року є останньою, оприлюдненою в Єдиному держреєстрі судових рішень у цьому провадженні. КВ поцікавилася у Бучанській окружній прокуратурі, на якому етапі перебуває вказане провадження та чи оголошено вже комусь підозру. В прокуратурі повідомили лише, що наразі проводяться слідчі дії, а інформація досудового розслідування є таємною, відтак дізнатися будь-які подробиці від них не вдалося.

Але в одній із судових ухвал зазначалося, що до огляду ділянок планували залучати фахівців зі “сфери охорони навколишнього природного середовища та надр”, від яких вдалося отримати більше інформації. Участь у слідчих діях, в результаті яких було відібрано проби поверхневих вод, грунту та повітря в районі сміттєзвалища КВ підтвердили в ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», Державній екологічної інспекції Столичного округу та ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

В ГУ Держпродспоживслужби в Київській області розповіли, що огляд території звалища проводився 21 грудня 2023 року. На місці було встановлено, що звалище розповсюдилося на 14 земельних ділянок, а також на землі комунальної власності – на дорогу і узбіччя вулиці Технологічна, а зберігаються там “відходи різного походження”. За даними управління, результати досліджень відібраних там проб показали, що грунт та вода поверхневих водойм не відповідає вимогам гігієнічних та санітарних нормативів.

Зокрема, у воді виявлено більше 240 тис. лактозопозитивних кишкових паличок (при допустимих рівнях не більше 5 тис./дм3), а у грунті – 10 тисяч колоній бактерій кишкової палички (при допустимих рівнях 1-9 КУО/гр.).

Що буде з ірпінськими відходами та де японська техніка

Рік тому медіа рясніли новинами про те, що в Ірпені запускається майданчик, де сортуватимуть та перероблятимуть відходи від руйнувань. Так, в квітні 2023 року в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури заявили про передачу Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) перших семи (з заявлених 39) одиниць техніки для облаштування в Ірпені майданчика з управління відходами руйнацій. У відомстві стверджували, що земельну ділянку в Ірпені для облаштування цього майданчика вже визначено.

В липні минулого року міський голова Ірпеня Олександр Маркушин разом з директором JICA Танака Акіхіко презентували чергову партію спецтехніки, переданої агенством.

“Японське агентство міжнародного співробітництва обрало нашу громаду першою для старту глобального Проєкту екстреного відновлення та переробки відходів в Україні і на першому етапі передали нам 13 одиниць будівельної спецтехніки від JICA. Це екскаватори, навантажувачі, дробарки. І це – лише початок”, – заявляв тоді Олександр Маркушин.

Тоді ж він озвучив плани про ліквідацію сміттєзвалища в заплаві річки Буча до кінця 2023-року. За його словами, відходи повинні були вивезти на майданчики для переробки на вторинну сировину. Зокрема, бетонну крихту планували використовувати для будівництва нових доріг. Саму заплаву річки після очищення від сміття, згідно з озвученими намірами мера, повинні засипати грунтом та повернути в первинний вигляд.

Щоб дізнатися поточні результати цього проєкту КВ звернулася за розʼясненнями до Ірпінської міськради. Там повідомили, що проєкт перероблення відходів від руйнувань їхнього міста так і не запустили, бо в обласній владі досі визначаються з місцем.

“Наразі проєкт з перероблення будівельних відходів в Ірпені не розпочато, цим питанням з визначення місця займається Київська обласна військова адміністрація”, – повідомили в міськраді Ірпеня.

В такому разі постає питання, куди поділася японська техніка, та власне, що буде з ірпінськими відходами від руйнувань.

Ясність в ситуацію вніс перший заступник голови Ірпінської міськради Андрій Кравчук.

“Оскільки техніки багато, та враховуючи те, що у Київській області дуже велика кількість зруйнованих об’єктів, Київською обласною військовою адміністрацією разом з Ірпінською міською радою та Японським агентством JICА було прийнято рішення реалізовувати цей проєкт не тільки у місті Ірпінь, а на території області в цілому. Ірпінь отримав більше 15 одиниць техніки, зараз вона знаходиться у нас, у тимчасовому користуванні. Хоч проєкт (з переробки відходів від руйнувань, – КВ) ще не відбувся і не працює повноцінно, ніхто на місці не стоїть, ми активно використовуємо зараз цю техніку. Вона допомагає комунальним підприємствам у розборі малоповерхових будівель”, – пояснив перший заступник в коментарі КВ.

Андрій Кравчук підтвердив, що в Ірпені не вдалося знайти місце для розміщення майданчика для сортування та переробки відходів руйнацій

“В Ірпені місця переробки відходів не буде. Станом на зараз немає і не визначено такого місця. У нас є місця тимчасового зберігання. Одне – в Ірпені, а друге – в Михайлівці-Рубежівці. Оскільки для реалізації проєкту потрібна земельна ділянка великої площі, а в Ірпені такої можливості немає, то було прийнято рішення забезпечити таку ділянку в Бородянці”, – повідомив він, додавши, що саме в Бородянку буде поставлена друга частина наданої японським агентством техніки.

Андрій Кравчук уточнив, що КОВА створюватиме окреме підприємство, на баланс якого буде передано всю надану JICА техніку.

З його слів, наразі доля ірпінських відходів від руйнувань ще визначається. Одним з варіантів є перевезення їх для переробки в Бородянку.

“Це допускається проєктом. Якщо швидше з ними щось не придумаємо, чи не приймемо рішення найняти відповідні структури для переробки і вивезення тих відходів”, – зазначив він.

Що стосується сміттєзвалища на перетині вулиць Соборна та Технологічна, за словами першого заступника міського голови Ірпеня – це і є згаданий ним майданчик для тимчасового зберігання відходів, які утворилися в результаті активних бойових дій. Він запевнив, що тверді побутові чи інші відходи туди не звозили.

Андрій Кравчук зазначив, що це місце для тимчасового вивезення відходів від руйнувань було обрано ще до вступу в силу постанови Кабміну від 27 вересня 2022 року № 1073, яка визначає особливості та технічні характеристики майданчиків тимчасового зберігання відходів.

Зазначимо, що нормативні документи покладають відповідальність за поводження за відходами від руйнувань та знесень саме на місцеві органи влади. Так, Закон “Про управління відходами” говорить, що організація управління відходами знесення належить до повноважень сільських, селищних, міських рад. Урядова постанова від 27.09.2022 року № 1073 визначає, що організація та координація поводження з відходами від руйнувань здійснюється уповноваженим органом, яким є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Глобальні перспективи

Приклад звалища відходів від руйнувань в Ірпені піднімає на поверхню глобальну проблему поводження з таким сміттям в країні та, зокрема, на Київщині. Що на рівні області та держави робиться для допомоги громадам, де масштаби руйнувань близькі до катастрофічних? Та чи є системні напрацювання для вирішення проблеми таких відходів, адже війна триває, відтак, їх обʼєми можуть зростати?

В Міндовкілля на це питання відповіли дещо абстрактно. Зокрема, там зазначили, що на сьогодні відомство опрацьовує питання розроблення програми з управління відходів від руйнувань, а також “плідно співпрацює” в контексті рециклювання відходів від руйнувань з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та Швецією. Що ця співпраця передбачає, та який результат від цього очікувати на місцях, у відповіді на запит не уточнили.

В Департаменті екології та природних ресурсів КОДА були більш конкретними та чітко констатували, що на сьогодні “програми з утилізації будівельних відходів на території Київської області відсутні”. Однак теоретичні напрацювання все ж таки є, хоча проблема ірпінських відходів областю окремо і не виділяється. Зокрема, як зауважили в обласному екологічному департаменті, відповідно до постанови Кабміну від 30 червня 2023 року № 667, КОДА розробляє Регіональний план управління відходами Київської області на 10 років, який буде включати і поводження з відходами будівництва та знесення.

Також КОДА розповіли про впровадження спільно з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) пілотного проєкту поводження з відходами від руйнувань, який реалізується у межах грантової угоди між цим агентством та Кабміном (вірогідно про неї згадувало Міндовкілля у своїй відповіді).

В Департаменті екології та природних ресурсів КОДА повідомили, що в рамках цього проєкту, з 11.04.2023 року від японської сторони отримано 31 одиниць техніки: 10 екскаваторів, 6 навантажувачів, 1 бульдозер, 5 одиниць навісного обладнання та 9 одиниць дробарок та просіювальних машин. Запланована додаткова поставка ще 9 самоскидів.

“За вищезгаданим проєктом передбачається облаштування на землях Бородянської територіальної громади майданчика для розміщення дробильно-сортувальної лінії, тимчасових споруд, необхідних для здійснення операцій з поводження з відходами від руйнування”, – повідомили в КОДА, зазначивши, що поки тривають підготовчі роботи.

Крім цього, як розповіли в КОДА, за участі програми розвитку ООН (ПРООН або UNDP) та завдяки внескам Євросоюзу, урядів Хорватії, Данії, Франції, Японії, Нової Зеландії, Швеції, на території Київської області впроваджується проєкт із сортування та перероблення частини відходів від руйнувань в місці їх утворення за рахунок використання мобільних дробарок.

“Зібрані матеріали, які мають вторинну цінність, будуть відсортовані та передані для повторного використання. Цегляна кладка та бетон будуть подрібнені та перетворені на гравій, який можна використати для будівництва та виконання земляних робіт. Його передадуть місцевій владі для реалізації проєктів будівництва або для інших цілей, які можуть відрізнятися в кожному конкретному випадку”, – повідомили в екологічному департаменті.

Однак всі озвучені в КОДА тези стосуються майбутнього, а часові орієнтири їх реалізації загалу не озвучені. Разом з тим в області є приклади позитивних кейсів переробки відходів від руйнації, хоч і досить локальні. Так, ще понад рік тому французька компанія Neo-Eco в рамках проєкту відновлення семи житлових будинків у Гостомелі, який реалізується завдяки уряду Франції та іншим донорам, демонтувала чотири зруйновані внаслідок збройних дій РФ будинки і переробила 15 тис. тонн будівельного сміття. В компанії заявляли, що після сортування 10% будівельного сміття як потенційно небезпечного відходу або такого, що не підлягає повторному використанню, було відправлено на утилізацію в спеціалізовані та сертифіковані компанії, а решту 90% – перероблено на місці. Вказані роботи, згідно із компанії, вдалося виконати за чотири тижні.

Приклад Гостомеля показує, що поки відбуваються глобальні напрацювання на державному чи обласному рівні в контексті поводження з відходами від руйнувань, громадам слід не зволікати та шукати будь-які варіанти для вирішення цієї проблеми на місцях. Адже звалище сміття в заплаві річки може мати невідворотні наслідки для довкілля, подолання яких стане ще більшим викликом.

Автор – Альона Мельник

Шеф-редактор – Ігор Дармостук