Мародери з-за поребріка

Російські окупанти вивозять усе найцінніше з музеїв на окупованій території України. Те саме робили фашисти 80 років тому

Ранньою весною 1944 року, коли до окупованого Херсону почала наближатись радянська армія, нацисти, яких дуже цікавила історія півдня України, зокрема, періоду готів, вирішили вивезти цінні музейні експонати. Це була типова практика під час Другої світової війни, зазначає NGL.media. Серед вкраденого опинились предмети з колекції бронзового періоду (Бронзову добу на теренах сучасної України датують приблизно ІІІ – кінцем II тис. до н. е.), які знайшли під час розкопок на Херсонщині. Гітлерівці під наглядом німецьких науковців вивезли чимало знарядь: сокири, заготовки для сокир тощо.

«Для чого нацисти це все робили? Не тільки для того, щоб збагатити свою державу, хоча це теж була одна із цілей. Однак ті цінності, і єврейські, і українські, і польські, вони забирали і для того, щоб показати, що вони могутня імперія, що вони арійська раса, яка володіє світом не лише матеріальним, а й культурним, духовним. Так само думає і Росія», – пояснює історикиня Ярослава Музиченко.

Частина колекції предметів бронзової доби, що зберігалась у Херсонському обласному краєзнавчому музеї (фото надане Ольгою Гончаровою)

На початку 90-х років, коли Україна уже стала незалежною державою, у Німеччині проводились дослідження цих бронзових предметів. Тоді науковці звернули увагу на їхнє маркування, що вказувало на походження: Херсонський краєзнавчий музей. Після тривалих переговорів між урядами двох країн у 1994 році вкрадені артефакти врешті повернулись додому і поповнили експозицію про історію заселення Херсонщини.

Втім, восени 2022 року, втікаючи з Херсона, російські окупанти знову пограбували Херсонський обласний краєзнавчий музей, вкравши у тому числі і багатостраждальну бронзову колекцію.

***

Під російською окупацією сьогодні перебуває понад 18% території України, але це не лише земля, природні ресурси, населені пункти та люди, а й українська культурна спадщина – пам’ятки архітектури, музейні фонди та експонати.

Для росіян крадіжка золотих скіфських прикрас, бронзових та мідних знарядь праці, старовинних рушниць і живопису з музеїв – це не стільки про збагачення, скільки про привласнення української культури та історії. Приклад Херсона, який ми опишемо нижче, показує, що позбавлення українців культурної спадщини – цілеспрямована та організована робота росіян. І винні у цьому конкретні люди – військові, які віддавали та виконували накази, науковці, які їх консультували, чиновники, які організовували та контролювали процес, і звісно ж українські колаборанти, які їм допомагали.

Журналісти NGL.media встановили переважну більшість цих людей.

Острів скарбів

Музейний фонд України, за даними Міністерства культури, зараз налічує близько 12 млн експонатів, з яких понад 1,4 млн предметів перебуває в окупації або викрадені. Велика цифра, і хоч про це не прийнято говорити вголос, та шанси повернути втрачене – примарні.

Окупація Херсона, у музеях якого зберігалися великі колекції історичних артефактів Північного Причорномор’я, живопису, унікальних експонатів місцевої природи, тривала з 2 березня до 11 листопада 2022 року. Відступаючи, російські війська знищили основну інфраструктуру Херсону, залишили містян без водо- та електропостачання, підірвали з десяток мостів, і вивезли тисячі музейних експонатів.

Росіяни вважають, що південні міста України, такі як Одеса та Херсон, з’явилися на мапі світу завдяки діячам Російської імперії у XVIII столітті: Катерині ІІ, Потьомкіну, Суворову та іншим, а відтак є «ісконно рускімі зємлямі». Тому вони зацікавлені не лише у фізичному захоплені цих земель, але й у присвоєні їхньої культурної спадщини.

Втікаючи з Херсона, російські військові, вочевидь, отримали вказівку забрати з собою максимум культурних цінностей та документів з двох головних музеїв міста – Херсонського обласного художнього музею та Херсонського обласного краєзнавчого музею.

Пограбування цих двох музеїв, як встановили NGL.media, відбулось за лічені дні до звільнення Херсона: в кінці жовтня – на початку листопада 2022 року. Росіяни, які безпосередньо викрадали артефакти, були переважно у військовій формі без ознак належності до конкретних формувань і умисно ховали обличчя за балаклавами, тож ідентифікувати їх надзвичайно складно. Проте за міжнародним гуманітарним правом командири та інші начальники несуть кримінальну відповідальність за воєнні злочини, вчинені їхніми підлеглими та в результаті відданих ними наказів.

Російські військовослужбовці, які атакували та окупували Херсон, є представниками 7-ї десантно-штурмової та 42-ї мотострілецької дивізій, що входять до складу 58-ої загальновійськової армії Південного військового округу РФ.