Подвійне дно у Вишневому: як московські церковники сховалися за силовиками та бюрократами

16 березня цього року у Вишневому відбулися збори громади, під час яких парафіяни Церкви Вознесіння Господнього одноголосно вирішили із УПЦ (московського патріархату) перейти до Православної Церкви України. Та майже півроку потому процес і досі стоїть на паузі. Чому ж так? На думку активістів, усе через настоятеля-"свояка" Василя Русінку та бездіяльність влади та правоохоронців. Детальніше в матеріалі "Моєї Київщини"

Релігійну громаду Української православної церкви парафії на честь Воскресіння Господнього, що у Вишневому за адресою вулиця Машинобудівників, буд. 17А, очолює одіозний священник, член "Партії Регіонів" Василь Русінка. Він же настоятель Української православної церкви парафії Святого Великомученика Георгія Побідоносця у Солом’янському районі м. Києва. До слова, остання релігійна громада, зокрема сам Русінка, фігурували у скандалі з оплатою за паркування. За даними журналістів, аби поставити автівку неподалік храму, людей змушували платити кошти нібито як благодійний внесок парафії.

Василь Русінка родом із Закарпаської області (с. Горонда). Свого часу працював помічником ексрегіонала Юрія Цикаленка, більш відомого в кримінальних колах як Юра Качок.

За останнім тягнеться шлейф скандалів: від керівництва тітушками до підготовки масових провокацій в українських церквах за ініціативами російських спецслужб. Громадський активіст Ігор Гричашов зауважує:

До повномасштабної війни мало хто задумувався, що є українська церква, а є московська, російська. Тоді це було непринципово. Але були люди, яких це турбувало завжди, наприклад, патріарх Філарет завжди хотів, щоб в Україні була автокефальна церква. А зараз всі задумалися, що не має так бути: із одного боку з нами воює російська армія, а з іншого, – наш митрополит УПЦ МП входить до священного синоду російської православної церкви, він – друга людина після Кирила. Виходить, що духовним вихованням українців управляє Кирил. На синоді приймаються рішення, а український митрополит втілює їх в життя. Оці їхні розмови, що це не зовсім війна, що ми заслужили цю війну, що ми самі винні... Кирил взагалі сказав, що війна священна, тобто, вбивати убивати українців – священна справа. І вони все це підтримують.

Із 10 лютого 2011 року (упродовж двох скликань) Русінка представляв УПЦ (МП) у Верховній Раді України. Ігор Гричашов наголошує:

Русінка брав участь у засіданнях, представляючи інтереси своєї структури, здійснював обмін інформацією. Відповідно в нього залишилися хороші стосунки та зв’язки, і не лише духовні, із колишніми представниками партії регіонів, які дружно перейшли в ОПЗЖ та після заборони створили нові фракції.
Ці депутати на прохання Русінки, дізнавшись про те, що громада Вишневого хоче перейти, написали депутатський запит із вимогою перевірити ці рішення, тобто приділили цьому храмовому комплексу особливу увагу. І обласна військова адміністрація, отримавши велику кількість подібних запитів, поставила справу на паузу.

Збори відбулися, протоколи складені, учасники зареєстровані, за перехід до ПЦУ проголосовано, а документи досі ніяк не погодять. Зі слів Гричашова:

На момент, коли у Вишневому проходили збори, приблизно 20 храмів уже остаточно перейшли у структуру ПЦУ. Кожного разу узгодження документів, їх реєстрація у Міністерстві юстиції, ЦНАПах, обладмінстрації, підписання статутів, нотаріусів, тобто вся офіційна процедура займала місяць-півтора. А тут уже майже півроку йде процес. За цей час вже 10 храмів здійснили перехід повністю.

Активіст каже, що за декілька днів після прийняття прихожанами Церкви Вознесіння Господнього рішення про перехід в ПЦУ навколо храму почали зводити барикади.

Якщо це власність громади громади, то громада своєю власністю розпоряджається, тобто зрізає замки та заходить. Русінка та компанія, знаючи це, забарикадували храмовий комплекс бетонними блоками, заставили входи мішками з піском. Навіть працювала будівельна техніка, крани, вікна зсередини закриті фанерою, тобто вони готувалися до якогось штурму.

Цю землю виділила сесія в постійне користування для побудови культової споруди. І ця споруда не є приватною власністю, і земля відповідно також не є приватною власністю, бо вона залишається власністю громади, маючи цільове призначення. АЛЕ! Виявляється, що насправді Церква Вознесіння Господнього громаді не належить. Цей храмовий комплекс передали у приватні руки. Фактично зараз це власність Русинки, відтак бетонними блоками тощо протоієрей готується захищати приватну власність. Як же так вийшло? Пояснює Ігор Гричашов:

Релігійна громада, а тут громада умовна, власне, якась кількість людей проголосувала за передачу храму в приватну власність Русинка. Він нотаріально зареєстрував, що створив приватну компанію, і цій компанії громада дарує храм. Згодом він із цими документами приходить в міську раду та просить, позаяк храм належить йому, передати в оренду землю. Звісно, землю цю йому надають, але це вже пряме порушення закону...
Подібна схема незаконного заволодіння була вперше використана в Бородянці, але ми оскаржили справу в суді і всіх судових інстанціях. Варто нагадати, що там священник співпрацював із окупаційними силами і радісно зустрічав росіян. Ймовірно, ця схема була розроблена зверху і тепер вони так скрізь роблять.

Дарування – чи не найхитріший спосіб привласнити храмовий комплекс із чотирьох споруд і велику територію землі. Очевидно, що це пряме порушення, бо культова споруда ніяк не може бути приватною власністю. Справа в тім, що за це проголосували 35 депутатів, яких обрали як представників інтересів громади Вишневого. До того ж незаконну операцію зареєстрував нотаріус. Ігор Гричашов зауважує:

Мер Вишневого став заручником якихось старих історій, переданих йому у спадок. Я вважаю, що завжди можна сказати своє слово, але він вирішив пливти за течією. Можливо, він на якихось умовах прийшов до влади. Діков (мер Вишневого — ред) говорить, що це депутати проголосували, але це неправда, бо депутати давно не голосують самостійно і не йдуть проти мера. А якщо й передавали землю, то суд відміняє все це. Чесно кажучи, вони зараз і не пам’ятають, що це вони так голосували, а коли вникають, то за голову беруться. Земля – це те, що належить громаді і завжди буде належати громаді. І все, що на ній побудують, завжди буде належати громаді. І раптом невідомо ким приймається рішення, що громаді не потрібна ця будівля, тому подарували її священнику. Мене особисто не спитали та й багатьох громадян не спитали. Тепер храмовий комплекс належить конкретним людям, які можуть розпорядитися ним як завгодно, наприклад, перебудувати в приватний будинок.

Громадський активіст Сергій Возний переконаний, що перехід храмів московського патріархату до ПЦУ блокує столична СБУ, а ситуація у Вишневому – кульмінація бездіяльності спецслужби:

Керівництво Головного управління СБУ у Києві та Київської області та їхні працівники управління захисту національної державності не зацікавлені (саботують та злочинно бездіють) щодо ліквідації осередків фсбшних-церков московського патріархату на території громад Києва та Київської області! Прикладів колаборації священників московського патріархату більш ніж достатньо в ЗМІ ! Хоч деякі громадські діячі за власною ініціативою забезпечили переходи московських церков до ПЦУ, цього замало!
На прямі запитання до керівництва СБУ, що вони майже нічого не роблять щодо сприяння переходу і що це агенти фсб, чув тільки відмазки, що це не їхня компетенція і що вони не займаються переходами!
Я особисто доводив СБУ, що це їхній прямий обовʼязок, навіть негласно цим питанням займатися і вдень, і вночі, і що це їхній прямий функціонал ! Також пояснював працівникам СБУ, що точково якихось явних колаборантів у рясах (де вже не могли приховувати) арештовувати не достатньо і що потрібно більш комплексно вирішувати це питання! Кульмінацією стало блокування через свої канали СБУшниками переходів двох храмів у Вишневому!

Президент Володимир Зеленський підписав закон, що забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви та релігійних організацій, афільованих із нею. А отже, під забороною й Українська православна церква (московського патріархату). Чи побачимо ми закон у дії на прикладі Вишневого?