пятница04 октября 2024
hvylya.in.ua

Понад дві сотні ракет і дронів: Росія не досягла бажаного

09:19 27-08-2024
Рятувальники працюють на місці обстрілу на Одещині, 26 серпня 2024 р.
Рятувальники працюють на місці обстрілу на Одещині, 26 серпня 2024 р.

Найпотужніша повітряна атака: цілили по енергетиці

У понеділок Україна зазнала найбільшого комбінованого удару від початку повномасштабного вторгнення. Росіяни застосували 127 далекобійних ракет різних типів і 109 дронів-камікадзе, загалом 236 засобів нападу.

Атакували росіяни здебільшого паливно-енергетичний комплекс України. У деяких регіонах, зокрема на Київщині, тривога тривала понад вісім годин. У таких складних умовах українська протиповітряна оборона зуміла показали свою колосальну ефективність. Збити вдалося 102 ракети й 99 дронів.

«Кілька одиниць БпЛА локаційно втрачені на території України, ще дві перетнули державний кордон з Республікою Білорусь», — повідомив командувач Повітряних сил Микола Олещук.

Уламки російського ‘шахеда’
Уламки російського ‘шахеда’

Під удар у понеділок потрапили 15 областей, поінформували в уряді. Попри ефективну роботу ППО, ворог поцілив по критичній інфраструктурі. У кількох містах виникли проблеми зі світлом і водою, розгорнули пункти незламності.

Один об’єкт (найімовірніше безпілотник), яким росіяни атакували Україну, залетів до Польщі. Він перетнув кордон близько 06:40, перебував у повітряному просторі країни-сусідки більш ніж півгодини і встиг заглибитися на 25 км. Пізніше зник з радарів: або впав, або на малих висотах знову повернувся в Україну. Варшава піднімала бойову авіацію, проте польські військові не наважилися збивати, заявивши, що через хмарність не вдалося візуально ідентифікувати об’єкт.

Для атаки росіяни використали ракети Х-101, ймовірно, з касетними боєголовками. Так Кремль намагається ускладнити відновлення об’єктів, якби ракетам вдалося досягти цілей. Адже після обстрілу касетними боєприпасами енергетики не можуть одразу запрацювати. Спочатку територію повинні обстежити сапери.

«Є два конкретних рішення, які наші партнери можуть ухвалити, щоб допомогти нам швидше покласти край російському терору. По-перше, підтвердити право України на далекобійні удари по всіх легітимних військових цілях на території Росії. По-друге, згода на використання можливостей протиповітряної оборони партнерів для збиття ракет і безпілотників, що наближаються до їхнього повітряного простору», — заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Глава МЗС Дмитро Кулеба під час промови в Мюнхені
Глава МЗС Дмитро Кулеба під час промови в Мюнхені

Однак поки що західні партнери не йдуть на такі кроки. Скажімо, США після масованої атаки обмежилися рутинним повідомленням про всебічну підтримку. У Білому домі констатували очевидне: Росія намагається знищити енергетику України до зими. Водночас американські партнери зауважили, що триває пошук можливостей посилити ППО України.

Ліквідувати наслідки можливо, але відключень світла поки що не уникнути

Попри злагоджену й ефективну роботу протиповітряної оборони, частина дронів і ракет досягла цілі. Росіяни обстріляли і систему передачі, і об’єкти генерації. Також значних руйнувань зазнали розподільні мережі. Уже понеділкового ранку Укренерго запровадило аварійні відключення світла. Зачепили вони понад десять регіонів. Першими про обмеження повідомили обленерго на Чернігівщині, Черкащині, Сумщині та Миколаївщині.

Проблеми зі світлом зранку понеділка виникли у Львові. Обласна влада повідомляла: є влучання в енергетичні об’єкти. Відбулися знеструмлення й у Житомирі. У місті були перебої у водопостачанні.

На Волині й Київщині комунальні служби заживляли критичну інфраструктуру від генераторів. Зокрема, так намагалися подати людям воду.

Надзвичайно складною в понеділок була ситуація в Києві. У кількох районах столиці на певний час припинили подачу електроенергії та води. До вечора ситуацію вдалося стабілізувати, однак аварійні відключення тривають, а система водопостачання правого берега столиці досі може працювати зі зниженим тиском.

Об’єктом атаки ворога стала Київська ГЕС: по ній ударили ракетами та дронами. Більшість цілей вдалося збити, однак було і влучання. Утім без критичних наслідків і для самої гідроелектростанції, і для Києва, який розташований нижче за течією Дніпра.

Ворог атакував Київську ГЕС, 26 серпня 2024 року.
Ворог атакував Київську ГЕС, 26 серпня 2024 року.

«Зруйнувати ГЕС ракетами неможливо. Порівнювати з Херсонщиною не варто — там був підрив зсередини. Росіяни інформаційно використовують цю тему для нагнітання паніки, не більше», — повідомив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

Фахівці вже аналізують наслідки цієї атаки, відтак усуватимуть пошкодження й заживлятимуть абонентів, повідомила Київська ОВА. Уже надвечір понеділка обласна влада планувала відновити рух дамбою Київської ГЕС.

Гідроелектростанції вже не вперше стають об’єктами для російських атак. До початку літа росіяни зруйнували 20 установок водної генерації.

У вівторок країна знову живе за графіками стабілізаційних відключення світла. Триватимуть вони впродовж усієї доби. Під обмеження потрапляють по три-чотири черги споживачів. Це означає, що без світла, можливо, залишатимемося і понад 12 годин. Однак ситуація з відновленням енергетики завжди динамічна, тому знеструмлення можуть бути й коротшими.

Перебої з енергопостачанням були навіть у Молдові. Їх фіксували понеділкового ранку.

«Ми працюємо в межах нормальних параметрів, і немає ризику відключення споживачів у Республіці Молдова, попри відключення електроенергії, зафіксовані в період з 08:00 до 09:00 понеділка. Ці перебої були спричинені масованими атаками на українську енергосистему з боку Російської Федерації», — повідомила компанія Moldelectrica.

Росіяни не досягли головних цілей

Незважаючи на понад дві сотні ракет і дронів, масштабний блекаут в Україні не стався. ППО збила більшість цілей, а енергосистема зберегла цілісність. Енергетики вже активно відновлюють пошкоджені об’єкти, проте відключення триватимуть.

У серпні Україна то поверталася до графіків відключення, то знову скасовувала їх. Минулого тижня через спеку й суттєве споживання знеструмлювали здебільшого в пікові вечірні години. Пізніше температура знизилася, з планового ремонту повернувся ще один ядерний блок — і графіки скасували. Укренерго навіть планувало частково відновити експорт електроенергії до ЄС. Востаннє торги відбувалися ще на початку травня. Утім після понеділкової атаки плани експорту довелося скасувати.

«Наразі ще немає консолідованих даних про величину втрат потужностей. Але є підстави сподіватися, що протягом кількох наступних днів ситуація нормалізується і ми повернемося в режим прогнозованих графіків. У вересні вона може навіть значно покращитися, аж до відсутності відключень. Проте давати якісь прогнози — знову ж таки, справа невдячна. Що зрозуміло майже напевно — зима буде складною», — зазначив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.