Історичне рішення. Як парламент ухвалив закон про заборону московської церкви

Місяць на доопрацювання

Ще 23 липня робота Верховної Ради була паралізована через блокування трибуни нардепами з вимогою негайного винесення на голосування законопроєкту про заборону московської церкви.

У відповідь керівництво парламенту оголосило перерву в засіданні, яка протривала майже місяць. Тоді ж представниця “Голосу” Юлія Клименко пояснила небажання “Слуг народу” виносити проєкт на голосування через те, що частина "слуг" разом з двома групами на базі забороненої ОПЗЖ створили в Раді “антиукраїнське ядро”. А нардепи з проросійського табору погрожували більше не голосувати в унісон зі “слугами”, якщо ті винесуть на розгляд закон про церкву.

Джерела LB.ua підтверджували: понад 60 депутатів з фракції “Слуга народу” так і не поставили свої підписи на підтримку законопроєкту та не мали наміру підтримувати його у другому читанні. Серед них: Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (вийшла з фракції), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко.

Ще понад 30 “слуг” до останнього вагалися, чи підтримувати заборону УПЦ МП. Серед них, зокрема, був й сам голова фракції Давид Арахамія, голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, депутати: Олександр Качура, Анна Пуртова, Андрій Клочко, В’ячеслав Медяник, Олег Семінський, Юлія Грішина, Олексій Кузнєцов, Олексій Устенко, Ігор Васильєв.

За даними наших джерел, проти ухвалення зазначеного законопроєкту активно виступав і голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

24 липня наші співрозмовники в “Слузі” повідомили, що голова фракції Давид Арахамія анонсував у партійному чаті ще одне доопрацювання закону.

А нардеп “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко розповів, що “Слуги народу” запропонували дві нові правки:

• Комісія, яка ухвалюватиме рішення про заборону, має бути незалежною від уряду. Зараз це — Держслужба етнополітики та свободи совісті.
• Збільшити термін для релігійних організацій на перехід.

За даними джерел LB.ua у Верховній Раді, 13 серпня відбулося засідання малої фракції “Слуга народу” в Zoom під головуванням президента Володимира Зеленського.

Один з її учасників розповів LB.ua, що глава держави поставив кілька завдань для парламенту на кінець серпня.

“Кров з носу мають бути ухвалені 3 рішення: заборона УПЦ МП, закон щодо позбавлення державних нагород “героїв”, які зрадили Україну, підтримка військових”, — сказав нардеп.

Того ж дня у традиційному зверненні Володимир Зеленський озвучив вимогу щодо необхідності ухвалення історичного закону.

Напередодні голосування за закон в цілому співрозмовники LB.ua запевняли, що голоси “за” будуть.

Так і сталося. 20 серпня після виконання гімну та хвилини пам’яті всіх загиблих у війні з Росією спікер Руслан Стефанчук запропонував без обговорень, виступів від фракцій та голосувань за правки одразу ухвалити закон у другому читанні та в цілому.

“Тихий” протест влаштували лише два скандальні депутати, колишні “слуги”, а тепер члени однієї з груп на базі ОПЗЖ — відомі своїми проросійськими поглядами Євгеній Шевченко та Артем Дмитрук.

За хвилину на табло з’явився результат — 265 «за». Після ще були враховані чотири голоси Олексія Гончаренка з “ЄС”, позафракційної Мар’яни Безуглої, Сергія Іонушаса зі “Слуги” та Наталії Піпи з “Голосу”. Фракції “ЄС”, “Батьківщини” та “Голосу” у повному складі підтримали закон.

Проти голосували члени колишньої забороненої ОПЗЖ, група “Відновлення України”. “За” проголосував лише один парламентар з уламку проросійської фракції, давній соратник Віктора Медведчука Юрій Загородній. Червону кнопку натиснула позафракційна Вікторія Гриб, близька до структур Рината Ахметова, яка була обрана у 2019 році від проросійської партії “Опозиційний блок”.

Розклад у “Слузі” виявився цікавим.

Таки натиснули кнопки “проти” Євген Брагар, Артем Культенко, Павло Халімон та Сергій Литвиненко.

Утрималися Степан Чернявський, Георгій Мазурашу та Роман Каптєлов.

Не голосували: Максим Бужанський, Валерій Зуб, Олександр Кабанов, Олександр Горенюк, Максим Зуєв, Олександр Копиленко, Лис, Олександр Куницький, Максим Перебийніс, Петро Павловський, Анатолій Остапенко, Ольга Руденко, Олена Хоменко, Мандзій.

Є й ті, хто за офіційною інформацією були “відсутні”: Ірина Борзова, Валерій Божик, Дар’я Володіна, Віталій Войцехівський, Оксана Дмитрієва, Данило Гетманцев, який потім доповідав інший закон з трибуни, Сергій Демченко, Юлія Діденко, Геннадій Касай, Олександр Качура, Олег Колєв, Валерій Колюх, Ірина Кормишкіна, Анастасія Ляшенко, Володимир Козак, Валентина Короленко-Усова, Олег Марусяк, Роман Мулик, Кирило Нестеренко, Андрій Одарченко, Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Анна Пуртова, Ольга Савченко, Орест Саламаха, Павло Сушко, Максим Ткаченко, Павло Фролов, Елла Рєпіна, Ольга Саладуха, Сергій Северин, Олег Тарасов, Олександр Ткаченко, Артем Чорноморов, Любов Шпак, Неллі Яковлєва, Маргарита Шол, Леся Забуранна. Загалом 38 нардепів президентської фракції значилися як “відсутні”.

“Гетманцев та інші “колеги», що “просто” не голосували, отримали вказівку від Арахамії: “Витягніть картки, якщо не можете натиснути зелену кнопку”, — розповіли LB.ua джерела у фракції.

Інший співрозмовник додав, що так само перед голосуванням витяг картку Дмитро Разумков.

“Ми давно його підозрювали у симпатіях московським попам”, — сказав один з парламентарів зі “Слуги”.

Коли запрацює закон?

Закон набере чинності через 30 днів з дня його оприлюдниння, крім одного пункту, за яким громади УПЦ МП матимуть дев’ять місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ.

“Це і є та компромісна правка, яка об’єднала залу. Ми збільшили строки на розрив з московської церквою з 6 до 9 місяців. Це консолідувало залу, не було жодних провокацій”, — розповів в кулуарах після голосування голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Юлія Клименко розповіла LB.ua, що пропозицію про збільшення строків вніс на погоджувальній Раді Давид Арахамія.

“Хоча були також плани збільшити цей строк аж до року. Мовляв, щоб почекати результатів виборів в США, а там подивитися. Таке собі б рішення було. Врешті зійшлися на 9 місяцях як компромісі”, — наголосив один зі співрозмовників у “Слузі”.

Нардепи різних фракцій наголошують, що закон насправді жодним чином не обмежує свободу віросповідання, але пропонує розірвати зв’язок з Москвою.

“А далі вже самі парафії зможуть спокійно служити”, — пояснила Ірина Геращенко з “ЄС”.

Як закон буде працювати?

За словами Олексія Гончаренка, процедура взаємодії держави з релігійною організацією наступна:

1. Окрема служба (ДЕСС) починає дослідження питання про наявність ознак афілійованості релігійної організації. Почати це вона може за власною ініціативою або на підставі звернення державних чи місцевих органів, ГО чи окремих громадян;

2. Повідомлення про початок дослідження оприлюднюють на сайті ДЕСС;

3. ДЕСС надсилає запити про надання інформації чи документів, які б підтверджували або спростовували афілійованість, замовляються експертизи

4. У разі встановлення ознак афілійованості ДЕСС виносить припис. Одночасно з цим ДЕСС складає перелік релігійних організацій, які входять до структури релігійної організації, якій направили припис та оприлюднює на своєму сайті;

5. Після отримання припису релігійна організація впродовж 30 днів надає звіт про усунення порушень та заперечення проти доказів, які стали підставою для складання припису. Цей строк може бути продовжений на 60 днів;

6. Якщо організація припис виконала, питання закривається. Якщо ні, то розглядаються заперечення проти припису. На їх основі припис може бути відкликаний. Якщо припис не виконаний і не відкликаний, ДЕСС звертається з позовом до суду про припинення організації (це право виникає через 9 місяців після прийняття закону);

7. Навіть на стадії судового розгляду релігійна організація може виконати припис і подати заяву. Якщо заява задоволена, припис може бути відкликаний, в тому числі після початку розгляду справи.

Народні депутати прогнозують, що президент підпише закон у День Незалежності України.