Єлена Крамаренко, Мінсереди: Витрати на екологію від війни оцінюються в трильйони гривень.

Поки триває війна, страждають не лише люди та їхні домівки. Величезну шкоду екосистемі завдають ракети та вибухові речовини. Як це впливає на ліси, поля, стан повітря і скільки часу піде на подолання цих проблем – в інтерв'ю першої заступниці Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Олени Крамаренко.

Знищення Каховської ГЕС, руйнування ворожими ракетами промислових підприємств, лісів та сільськогосподарських полів, забруднення ґрунтів, поверхневих вод – після війни Україна буде долати наслідки всіх цих жахливих руйнувань десятиліттями.

Профільні служби зафіксували понад 6 тисяч випадків шкоди навколишньому середовищу, завданої збройною агресією РФ. І це лише те, що вдалося зафіксувати фізично: доступ до деяких територій через війну та окупацію наразі просто неможливий.

Цього року від забруднення річок Сейм і Десна постраждали Сумщина і Чернігівщина. Вода в цих ріках на деякий час фактично стала непридатною. А до кінця літа та восени кілька областей країни накрив смог, через що Київ у деякі дні займав перше місце у світі за рівнем забруднення повітря.

Шкода, завдана окупантами навколишньому середовищу, вже зараз оцінюється в трильйони гривень. Хоча ця сума насправді значно вища, говорить перша заступниця Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Олена Крамаренко. В інтерв'ю РБК-Україна вона розповіла, який шкоду екосистемі завдає війна, чому всім важливо берегти природні ресурси та як в Україні відчуваються зміни клімату.

– Через забруднення Сейму та Десни в серпні в цих ріках масово гинула риба, а місцевим жителям було неможливо набирати воду з колодязів. Яка ситуація із забрудненням зараз і чи є загроза для Дніпра, зокрема, в межах Києва?

– Перш за все, хочу сказати, що зараз забруднень ми вже не фіксуємо. Ситуація стабільна. Вода зараз має природний колір без специфічного запаху. Замору риби також не спостерігаємо, а показники якості води характерні для цього періоду року.

Забруднення, яке ми спостерігали в серпні-вересні, зараз не просувається далі. Відбулося розбавлення, і ми бачимо, що показники якості води в ріках поступово покращуються і досягають норми. Показники хімічного споживання кисню та розчиненого кисню по всім контрольним пунктам – в межах норми.

Госводагентство, Госекоінспекція і далі продовжують моніторити стан вод. У зв'язку зі стабілізацією стану перейшли від щоденного відбору проб до щотижневого проведення досліджень. Також річку Десна насичують киснем за допомогою аераційних установок. Тому зараз можна з упевненістю сказати, що ситуація стабільна.

– Яка все-таки була причина забруднення? І чи потрібно робити ще щось, окрім насичення води киснем?

– На сьогоднішній день поки ніяких додаткових дій не потрібно. Повітря вже стало більш прохолодним, тобто вода охолоджується, і насичення води киснем відбувається природним шляхом.

Фото: Зараз забруднення в річці Десна вже не фіксують, – Мінприроди (Getty Images)

Але науковими установами, які входять до науково-технічної ради Мінприроди, розробляється план дій з оздоровлення річок Сейм і Десна. Крім того, розробляються сценарії можливих надзвичайних подій такого характеру, які ми спостерігали з забрудненням Сейму і Десни, і як потрібно реагувати в першу чергу, якщо виникає щось подібне.

У цій ситуації ми побачили, як злагоджено працювали відповідні органи: і органи місцевого самоврядування, і обласні державні адміністрації, і ДСНС, і Госекоінспекція, і інші структури. ЧАО АО Київводоканал також працював з нами з першого дня. Коли це сталося, всі намагалися не допустити погіршення якості води на водозаборах з цих рік. Звичайно, це надзвичайна подія також показало наші слабкі місця, ми повинні покращити комунікацію з населенням.

Ну а причиною забруднення став скидання виробничих стічних вод цукрового заводу на території Росії, цей висновок поділяють всі наукові установи, які проводили дослідження. А дослідження проводили і Інститут гідробіології НАН України, і Інститут мікробіології та вірусології НАН України та багато інших установ, які досліджували достатньо детально відібрані зразки. Всі зійшлися на тому, що це органічна речовина, скинута з цукрового заводу.

– Також нещодавно ми знову зіткнулися з горінням торф'яників. Через нього дуже забруднювався повітря в кількох регіонах, а в один з днів Київ зайняв перше місце за рівнем забруднення в світі. Звідки ця проблема і як вона впливає на екосистему?

– Що таке торф'яники? Це обводнені екосистеми, в яких відбуваються процеси накопичення нерозкладених рослинних залишків, в результаті чого утворюється торф. Зазвичай торф'яники загоряються тоді, коли довго не було дощу і вони знаходяться в пересушеному стані.

Але загоряння торф'яників сьогодні – через підпали сухої рослинності, через вибухи внаслідок бойових дій під час війни. Також – через горіння лісових масивів, звідки вогонь перекидається на торф'яники, і вони починають горіти.

Ця надзвичайна подія дуже складна з точки зору ліквідації. Чому? Тому що торф'яник зверху ми можемо погасити, залити його водою. Але внизу й далі тліють залишки, і вони можуть тліти і проникати глибше і глибше, а це ускладнює сам процес ліквідації горіння. І можу сказати, що на один квадратний метр пожежі для гасіння торф'яників потрібно близько однієї тонни води. Це говорить про те, як важко гасити і ліквідовувати подібні пожежі.

Як це впливає на всіх нас? Дим піднімається вгору, і все це переноситься на дуже великі площі. Якщо продукти горіння скупчуються в повітрі в містах, ми відчуваємо запах, і це все впливає на наше здоров'я. При таких