Єлена Крамаренко, Мінсереди: Війна завдала шкоди навколишньому середовищу на трильйони гривень.

Поки триває війна, страждають не лише люди та їхні домівки. Великий шкоди екосистемі завдають ракети та вибухові речовини. Як це впливає на ліси, поля, стан повітря і скільки часу знадобиться для подолання цих проблем – в інтерв'ю першої заступниці Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Єлени Крамаренко.

Знищення Каховської ГЕС, знищення ворожими ракетами промислових підприємств, лісів та сільськогосподарських полів, забруднення ґрунтів, поверхневих вод – після війни Україна буде долати наслідки всіх цих жахливих руйнувань десятиліттями.

Профільні служби зареєстрували понад 6 тисяч випадків шкоди довкіллю, завданої збройною агресією РФ. І це лише те, що вдалося зафіксувати фізично: доступ до деяких територій через війну та окупацію наразі просто неможливий.

Цього року від забруднення рік Сейм та Десна постраждали Сумщина та Чернігівщина. Вода в цих ріках на деякий час фактично стала непридатною. А до кінця літа та восени кілька областей країни накрив смог, через що Київ у деякі дні займав перше місце у світі за рівнем забруднення повітря.

Шкода від окупантів довкіллю вже зараз оцінюється в трильйони гривень. Хоча ця сума насправді значно вища, говорить перша заступниця Міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Єлена Крамаренко. В інтерв'ю РБК-Україна вона розповіла, який шкоду екосистемі завдає війна, чому всім важливо берегти природні ресурси та як в Україні відчуваються зміни клімату.

– Через забруднення Сейму та Десни в серпні в цих ріках масово гинула риба, а місцевим мешканцям було неможливо набрати воду з колодязів. Яка ситуація зі забрудненням зараз і чи є загроза для Дніпра, зокрема, в межах Києва?

– Перш за все, хочу зазначити, що наразі забруднення ми вже не фіксуємо. Ситуація стабільна. Вода зараз має природний колір без специфічного запаху. Замору риби також не спостерігаємо, а показники якості води характерні для цього періоду року.

Забруднення, яке ми спостерігали в серпні-вересні, наразі не просувається далі. Відбулося розведення, і ми бачимо, що показники якості води в ріках поступово покращуються і досягають норми. Показники хімічного споживання кисню та розчиненого кисню за всіма контрольними пунктами – в межах норми.

Держводагентство, Держекоінспекція і далі продовжують моніторити стан вод. У зв'язку зі стабілізацією стану перейшли від щоденного відбору проб до щотижневого проведення досліджень. Також річку Десна насичують киснем за допомогою аераційних установок. Тому зараз можна з упевненістю сказати, що ситуація стабільна.

– Яка все-таки була причина забруднення? І чи потрібно робити ще щось, окрім насичення води киснем?

– На сьогодні поки жодних додаткових дій не потрібно. Повітря вже стало більш прохолодним, тобто вода охолоджується, і насичення води киснем відбувається природним шляхом.

Фото: Зараз забруднення в річці Десна вже не фіксують, – Мінприроди (Getty Images)

Але наукові установи, що входять до науково-технічної ради Мінприроди, розробляють план дій щодо оздоровлення рік Сейм і Десна. Крім того, розробляються сценарії можливих надзвичайних ситуацій такого характеру, як ми спостерігали із забрудненням Сейму та Десни, і як потрібно реагувати в першу чергу, якщо виникає щось подібне.

У цій ситуації ми побачили, як злагоджено відпрацювали відповідні органи: і органи місцевого самоврядування, і обласні державні адміністрації, і ДСНС, і Держекоінспекція, і інші структури. ЧАО АО Київводоканал також працював з нами з першого дня. Коли це сталося, всі намагалися не допустити погіршення якості води на водозаборах з цих рік. Звісно, це надзвичайна подія також показало наші слабкі місця, ми повинні покращити комунікацію з населенням.

Причиною забруднення став скидання виробничих стічних вод цукрового заводу на території Росії, цей висновок розділяють всі наукові установи, що проводили дослідження. А дослідження проводили і Інститут гідробіології НАН України, і Інститут мікробіології та вірусології НАН України та багато інших установ, що досліджували досить детально відібрані зразки. Всі зійшлися на тому, що це органічна речовина, скинута з цукрового заводу.

– Також нещодавно ми знову зіткнулися з горінням торф'яників. Через це дуже забруднювався повітря в кількох регіонах, а в один з днів Київ зайняв перше місце за рівнем забруднення у світі. Звідки ця проблема і як вона впливає на екосистему?

– Що таке торф'яники? Це обводнені екосистеми, в яких відбуваються процеси накопичення нерозкладених рослинних залишків, в результаті чого утворюється торф. Зазвичай торф'яники загоряються тоді, коли довго не було дощу і вони знаходяться в пересушеному стані.

Але загоряння торф'яників сьогодні – через підпали сухої рослинності, через вибухи внаслідок бойових дій під час війни. Також – через горіння лісових масивів, звідки вогонь перебрасывается на торф'яники, і вони починають горіти.

Ця надзвичайна подія дуже складна з точки зору ліквідації. Чому? Тому що торф'яник зверху ми можемо загасити, заливши його водою. Але внизу і далі тліють залишки, і вони можуть тліти і проникати глибше і глибше, а це ускладнює сам процес ліквідації горіння. І можу сказати, що на один квадратний метр пожежі для погашення торф'яників потрібно близько однієї тонни води. Це говорить про те, як важко гасити і ліквідовувати подібні пожежі.

Як це впливає на всіх нас? Дим піднімається вгору, і все це переноситься на дуже великі площі. Якщо продукти горіння скупчуються в повітрі в містах, ми відчуваємо запах, і це все впливає на наше здоров'я. При таких пожежах шкода для здоров'я людини значно більша, о