Надія Кузьмичева, МОН: Втрати в освіті – це справжня загроза розвитку всієї країни.

Війна кардинально змінила процес освіти в Україні. Як проходитиме навчання евакуйованих до інших регіонів або за кордон, які новації чекають учнів і вчителів і чому важливо робити все, щоб повернути дітей за парти – в інтерв'ю для РБК-Україна.

Через війну освіта зіткнулася з викликами, яких раніше не було за часів української незалежності. Сотні шкіл зруйновано ракетами. Діти з батьками, рятуючись від обстрілів, роз'їхалися по різних регіонах і по всьому світу.

Дистанційне навчання, яке раніше сприймалося як щось нетипове, стало для багатьох єдиним виходом отримати знання. Хтось зовсім перервав зв'язки з українськими школами і тепер навчається в Німеччині або Польщі. Там, де в школах відновили очне навчання, діти з учителями спускаються в укриття щоразу, коли звучить сигнал тривоги.

Попри всі обставини, 40 тисяч дітей навчаються в українських школах онлайн, перебуваючи в окупації. В МОН зазначають: не можна втратити цю безцінну зв'язок, щоб після звільнення територій діти були ментально близькі до наших реалій.

Про втрати в освіті через широкомасштабну агресію РФ і про те, які зміни плануються в українських школах під час війни – в інтерв'ю заступника Міністра освіти і науки України Надії Кузьмічевої.

– Як змінився рівень знань дітей за час війни? Багато хто змушений пропускати навчання через переїзди. Як це відобразиться на рівні знань і навичок у віддаленій перспективі?

– Наслідки втрат в освіті, які ми спостерігаємо сьогодні, надзвичайно серйозні. За даними PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від необхідного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто відображаються на індивідуальному розвитку дитини – в перспективі вони можуть стримувати економічний і соціальний прогрес цілої країни.

Через вимушені переїзди та пропуски в навчанні під час війни багато дітей не мали можливості отримати достатньо знань і практичних навичок. Це не лише питання шкільних оцінок. Це розвиток м'яких навичок і навичок соціалізації, майбутні професійні можливості, успіхи, які можуть залишитися нереалізованими.

Всесвітній банк прогнозує, що через освітні втрати ці учні в сумі будуть втрачати мільярди доларів доходів за своє життя. Це реальна загроза нашому людському капіталу і розвитку всієї країни. Зараз ми працюємо над стратегією повернення дітей до очного навчання – це не просто точкове рішення. Це наше зобов'язання перед майбутнім держави, наш шанс забезпечити дітям необхідні знання, навички і впевненість, які так важливі для їх успішної реалізації в житті та для сильної майбутнього України.

– За час великої війни в Україні значно змінилася кількість і структура населення. Скільки шкіл в Україні за цей період закрилося? Є багато історій про те, як у сільських школах залишилося всього кілька учнів, і всі вони різного віку і не можуть навчатися в одному класі.

– Щоб оцінити зміни в кількості шкіл в Україні з початку повномасштабної війни, можна порівняти дані до початку навчального року до і після цих подій. Наприкінці 2022/2023 навчального року працювало 12,930 закладів загальної середньої освіти. Наприкінці 2023/2024 навчального року їх стало 12,592. Тобто, відбулося скорочення на 338 шкіл за один навчальний рік.

Станом на вересень 2024 працює 12,268 шкіл. Найбільше скорочення сталося в Запорізькій (на 65 одиниць) і Тернопільській (на 34) областях. Це ті регіони, де відбувається укрупнення шкіл. Водночас збільшилася кількість шкіл лише в Києві (на 11) і в Кіровоградській області, де стало на дві школи більше.

Зменшення кількості працюючих шкіл також пов'язано з окупацією. Частина шкіл на окупованих територіях через це знаходиться на простої. У Київській області кількість шкіл не змінилася.

Фото: Через вимушені переїзди та пропуски в навчанні багато дітей не могли отримати достатньо знань, – Надія Кузьмічева

Війна принесла значні втрати в освітній інфраструктурі через обстріли і бомбардування. З початку бойових дій постраждало 3524 навчальних закладів, з них 360 зруйновано повністю. Це 14,81% від усіх навчальних закладів. Серед постраждалих – 1663 школи, з яких 201 втрачено повністю.

Найбільше постраждали школи в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Херсонській, Миколаївській, Луганській, Сумській, Чернігівській областях і Києві. 879 шкіл знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

– Як війна змінила саме навчання в школах? Зараз хтось навчається онлайн, інші взагалі вийшли з навчального процесу.

– Тої однорідності учасників шкільного процесу, яка у нас була до 24 лютого 2022 року, зараз просто немає. До COVID було все, як зазвичай ми звикли бачити в школах. Були учні, які приходили в класи. Були вчителі, які приходили і вели уроки. І всі ми радісно навчалися в рівних умовах. По інших формах, індивідуальних або сімейних екстернатних, учні також навчалися, але їх було небагато.

Зараз через широкомасштабну війну ми маємо ситуацію, коли в класах навчаються одночасно чотири різні категорії дітей. Це означає, що вчителю в класі потрібно витрачати в чотири рази більше часу.

В цілому в Україні відновили навчання офлайн у більш ніж 80% навчальних закладів. Це може бути чисто очне або змішане, коли чергуються години: в один тиждень навчаються очно молодші діти, другий тиждень – старша школа. Тоді інші навчаються дистанційно. Але це ми також відносимо плюс-мінус до очного, тому що у дітей є хоча б періодичний доступ до класу. Це перша категорія учнів.

Друга категорія – діти, які навчаються дистанційно і числяться в цьому ж класі. Через війну багато людей змушені були переїхати в інші міста і села. І в класі умовної полтавської школи, що відновила очні заняття, можуть сидіти діти, які ось прийшли за парти. А з ними на уроці дистанційно може бути ще 3-5 дітей, переїхавших в інші регіони.</