Про переговори з Росією та територіальні компроміси, про кінець війни та стратегію перемоги, про вибори в США та відносини України з ЄС та НАТО – в інтерв'ю РБК-Україна розповів екс-посол України в США (2015-2019) та голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий.
ЗМІСТ
Візит президента України Володимира Зеленського до США був складним. Він намагався вирішити конкретне завдання – донести український "план перемоги" до ключових партнерів – натомість Україну активно втягували в передвиборчі перегони в США.
На цьому фоні західні ЗМІ все частіше почали писати про готовність українського президента до переговорів і територіальних поступок заради припинення вогню, а також про готовність президента США Джо Байдена змінити статус заявки України на вступ до НАТО. На візит Зеленського в США та його вимоги скасувати заборону на удари дальнобійною західною зброєю вглиб Росії відреагували в Кремлі – заявили про перегляд своєї ядерної доктрини. А Китай і Бразилія презентували ініціативу "Друзі світу", через яку просувають своє бачення "завершення конфлікту", яке суперечить українським інтересам.
Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий, в період президентства Петра Порошенка, був Надзвичайним і Повноважним послом України в США, тому на власному досвіді відчув специфіку американської політики.
Дипломат поділився з РБК-Україна власним баченням перипетій навколо візиту Зеленського до Вашингтона, підкреслив особливості виборчої системи США, розповів про шанси України отримати дозвіл на удари вглиб Росії та запрошення до НАТО, висловився про ймовірність територіальних компромісів і необхідність перегляду стратегії ведення війни, про доцільність її перенесення за межі країни, про труднощі у відносинах з Польщею та Угорщиною і шанси китайсько-бразильських "Друзів світу".
Повну версію розмови з Валерієм Чалим дивіться у відео, нижче наведені окремі цитати дипломата в текстовому форматі.
Якщо завдання поїздки полягало в передачі плану перемоги, донесенні української позиції та озвученні запитів, то все, здавалося б, вдалося – зустрічі відбулися і, незважаючи на труднощі, з одним з кандидатів (Дональдом Трампом, - ред.) відбулася зустріч.
Якщо говорити про цілі, які я б вважав ключовими, то це допомога у війні, наближення наших бачень того, як перемогти Росію, отримання дозволу на дальнобійні удари і, звичайно, запрошення до НАТО.
Думаю, щодо дальнобійності рішення буде після виборів 5 листопада в США, тому що адміністрація не хоче зараз різких рухів.
Взагалі, результати візиту Зеленського до США віддалені у часі. Тому і не можемо дати оцінку, реальні результати не досягаються лише зустрічами.
Конфігурація наступного Конгресу США є більш важливою, ніж ім'я президента або президентки. Тому що, наприклад, Дональд Трамп, який контролює обидві палати, і Дональд Трамп, який не контролює Сенат, де йому не затверджують його номінації та кандидатури, – це дві різні історії. А Камала Гарріс без Палати представників не матиме фінансового важеля. Тому конфігурація критично важлива.
Так склалося, що 5 листопада для нас сакральна дата. Наче після цього всі почнуть шукати рішення виходу з широкомасштабної війни, і вже наступного року ці рішення будуть. Всі живуть у такій парадигмі. А чому вона повинна здійснитися?
Вже був термін президентства Дональда Трампа, всі могли зробити свої висновки. Для мене це абсолютно прозора історія, я бачив її зсередини і скажу так – Україні доведеться працювати з тим, кого вибере американський народ, тому потрібно готувати різні інструменти для цього.
Велика помилка вважати, що ті люди, які зараз оточують Трампа, будуть на посадах у Білому домі. Це не так. Там буде перехідна команда, і вона буде формувати цей список. Отже, є баланси, певні обставини, і є Конгрес, врешті-решт.
І я б не сказав, що нам буде легше з кандидатом від демократів. Люди, які були в її команді раніше, з ними дуже складно. Я з ними працював, вони з команди Обами. Тоді у них не було бажання допомагати Україні летальними озброєннями. Це була непрохідна стіна.
Правда, зараз Гарріс звільнила частину – з 47 людей штату 44 вже не працюють з нею. Залишилися лише найближчі помічники. Ну і пан Філ Гордон, який є її радником з національної безпеки. Так чи можна сказати, де нам буде легше з точки зору дипломатичної роботи?
Не виключаю варіант, я дав би за нього 10% ймовірності, що до 20 січня ми не побачимо президента США, а його обов'язки виконуватиме голова Палати представників. Нагадаю, в 2016 році цілком серйозно обговорювали цю правову специфіку в Штатах – якщо не встановлені результати виборів у певні дати, хто в цей час повинен приймати рішення? До цього не повинно дійти, але не треба виключати те, що у нас буде досить довгий турбулентний період у США, де не буде рішень по бюджету, по зброї. У цьому наша проблема. Наш фокус уваги в Україні невірний. Цілий світ може розглядати перемогу Трампа або Гарріс, ми ж повинні розглядати для себе інструменти на грудень, на січень, на лютий.
Колись найближчі родичі Дональда Трампа приїжджали в Україну з бізнес-питань - як туристи, але на "полювання", умовно, з пакетом від 20 мільйонів доларів. Хотіли інвестувати в курорт у горах на заході країни, але їм