середа22 січня 2025
hvylya.in.ua

Олексій Позняк, Інститут демографії: Не може йтися про примусове повернення біженців.

За кордоном наразі проживає близько 5 мільйонів українців, які виїхали туди через війну. За різними оцінками, близько половини з них готові повернутися додому. Як виїзд людей впливає на економіку та кризу кадрів, а також які кроки повинна вжити держава для їх повернення – читайте далі.
Алексей Позняк из Института демографии утверждает, что принудительное возвращение беженцев невозможно.

За кордоном наразі живе близько 5 мільйонів українців, які виїхали туди через війну. За різними оцінками, близько половини готові повернутися додому. Як впливають на економіку та кадрову кризу виїзд людей і що має зробити держава для їх повернення – читайте детальніше.

Минуло майже три роки великої війни, і вже очевидно, що частина біженців, які під обстрілами втекли за кордон, не повернуться додому. А от скільки людей зроблять вибір жити за кордоном – навіть соціологічні опитування зараз не покажуть. Це стане зрозуміло в перший рік після завершення бойових дій, переконаний старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, кандидат економічних наук Олексій Позняк.

Ще одна проблема – з України разом із родинами виїжджають хлопці, яким ще не виповнилося 18 років. Батьки вивозять їх, побоюючись можливого призову на фронт. Впливає і заборона виїзду за межі країни, коли діти досягають повноліття.

З якими викликами може зіткнутися Україна, якщо більшість біженців не повернеться, і що все ж буде стимулювати українців повертатися – в інтерв'ю Олексія Позняка для РБК-Україна.

Нещодавно у ВР оприлюднили звіт ВСК з питань захисту прав ВПЛ. Заявили, що за кордоном наразі знаходиться 7,7 млн українців. З них 5,3 млн в ЄС. Це навіть більше, ніж повідомляє Євростат. Чому такі великі розбіжності?

– Ймовірно, до цієї кількості в 7,7 мільйонів включили і тих трудових мігрантів, які виїхали за кордон і вже давно там живуть, працюючи певний період до повномасштабного вторгнення. А цифри, які надає Євростат, – це дані про тих українців, які прибули на територію ЄС з 24 лютого 2022 року та користуються там тимчасовим захистом.

Як ви оцінюєте ці цифри? Адже Україна з таким масштабом виїздів ще не стикалася.

– Це досить великі масштаби. І це серйозний удар як по демографії, так і по можливості забезпечення економіки робочою силою, і взагалі просто по тому, щоб держава функціонувала нормально. Це дуже серйозна проблема.

Які наслідки цього ми побачимо в перспективі і в найближчому майбутньому?

– Ми можемо побачити проблеми на ринку праці. Буде важко знайти людей на певні вакансії, особливо певних спеціальностей. Щодо зарплат – можливо, будуть якісь підвищення, але цей фактор також має певні межі. Наші підприємці теж не можуть підвищувати зарплати собі в збиток, це також треба розуміти.

Фото: Міграційні втрати призведуть до посилення старіння населення, Олексій Позняк (РБК-Україна/Віталій Носач)

Втрата значної кількості людей молодого і середнього віку, зокрема жінок, призведе до зниження народжуваності та відповідного зменшення потреб у дитячих дошкільних і шкільних закладах. А це викличе зростання безробіття представників відповідних професій.

Крім того, міграційні втрати призведуть до посилення старіння населення і збільшення навантаження на ті верстви суспільства, які є виробниками матеріальних благ і платних послуг.

Які будуть віддалені перспективи – залежить від того, як буде складатися далі ситуація. Якщо значна частина мігрантів повернеться, то це якраз і буде сприяти економічному розвитку. А це можливе, зокрема, за умови завершення війни та встановлення безпеки. Друге умова – чи будуть можливості для працевлаштування.

Наразі часто йдуть розмови про інвестиції, які будуть вкладені в українську економіку в процесі повоєнного відродження. Якщо це справді здійсниться, то ми можемо розраховувати на повернення значної частини наших мігрантів і на приплив мігрантів з інших країн.

Наскільки суттєво для цього повинна покращитися економічна ситуація? Багато біженців в Європі зараз отримують досить пристойні соціальні виплати та зарплати, яких у них не було в Україні.

– В цілому ще до повномасштабного вторгнення і навіть ще до початку гібридної війни експерти оцінювали: за умови, якщо зарплата на батьківщині буде десь приблизно 70% від рівня зарплати в країні-реципієнті (приймальній країні – ред.), то це серйозний стимул для повернення біженців. Ця різниця в 30% компенсується тим, що людина перебуває в правовому полі своєї держави. Компенсується тим, що тут все навколо рідне.

Як впливає на українців за кордоном тривале перебування поза рідною країною? Як швидко вони можуть ментально віддалитися від наших реалій і втратити контекст відбувається в країні?

– Звичайно, коли людина перебуває за межами країни, вона отримує зовсім інший пласт інформації: частково інформація йде з батьківщини, частково – з країни перебування. І плюс – там в інформаційний простір легше проникають всякого роду пропагандистські матеріали. Якщо у нас стоїть певний заслон, то в країнах, які приймають наших мігрантів, такого немає.

І в цілому є загальна міграційна закономірність: чим довше триває сама міграція, тим більша частка мігрантів не повернеться. Це фактор, який має місце в усі часи у всіх народів.

Щодо стимулів повернення. Важливу роль може зіграти те, що повернеться частина мігрантів, яка цінує свої минулі кар'єрні досягнення. Це ті, хто в Україні працював на престижних роботах, а за кордоном мало хто може влаштуватися на аналогічні. Більшості там пропонують роботи досить прості.

Фото: Через брак людей в країні ми зіткнемося з нестачею кадрів у різних галузях (Getty Images)

Відчуття зниження соціального статусу – це дуже серйозний удар, в тому числі психологічний. І можливість відновити цей статус навіть при менших заробітках – це також може бути стимулом для повернення. Ну і якщо ми говоримо про заробітки, то треба мати на увазі, що в Україні вони хоч і менші, але й ціни зазвичай нижчі, ніж у країнах Європейського Союзу. Купівельна спроможність – це все-таки не те ж саме, що заробітна плата.

Чи вплине на рішення повернутися доступність різних послуг соціальних, медичних? Всі вже давно чули про черги до лікарів в Європі по кілька місяців.

<