Сьогодні з соціальних мереж, від правоохоронців та ЗМІ ми щодня чуємо слово "ухилянт". Облави ТЦК та викриття різних схем ухилення від мобілізації, на жаль, стали нормою. Коли ці схеми пов'язані з незаконним вивезенням військовозобов'язаних за кордон, для організаторів та учасників схем настає кримінальна відповідальність. За проханням УНН адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир проаналізував судову практику останніх років за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за незаконну переправку осіб через державний кордон.
Злочин незаконної переправки осіб через державний кордон України існує в чинному Кримінальному кодексі України з моменту його прийняття в 2001 році. Відповідна стаття 332 зазнала лише двох змін - у 2011 та 2016 роках, внаслідок яких була деталізована диспозиція норми, додані кваліфікуючі ознаки злочину, а також традиційно посилена відповідальність за його вчинення.
На сьогодні зміст правопорушення, крім незаконної переправки осіб через державний кордон України, полягає також в організації процесу, керівництві такими діями або сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод. За це кодекс передбачає безальтернативну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Якщо злочин був скоєний способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон, або скоєний щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або посадовою особою з використанням службового становища, то порушникам загрожує вже від п'яти до семи років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
Але найбільше покарання передбачено за такі дії, якщо вони були скоєні організованою групою або вчинені з корисливих мотивів. Суд може відправити до місць позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, позбавити права займати певні посади або займатися певною діяльністю та конфіскувати майно.
Як видно, законодавець вважає, що за будь-яких обставин злочинець не може уникнути покарання у вигляді штрафу чи громадських робіт, а повинен відбувати покарання у в'язниці. Але що відбувається на практиці?
Ситуацію з застосуванням ст. 332 КК на практиці можна оцінити за звітами про зареєстровані кримінальні правопорушення та результатами їх досудового розслідування, які ведеться Офісом Генерального прокурора. Вони оновлюються щомісяця, тому ми завжди маємо свіжу та досить детальну статистику про стан офіційної злочинності та якість роботи правоохоронних органів.
З них можна побачити, що до моменту обмеження військовозобов'язаних у праві виїзду за кордон через введення військового стану кількість зареєстрованих кримінальних проваджень була досить низькою. Так, у 2019 році це всього 252 записи в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, у 2021 - 327. Зрозуміло, що ці правопорушення, оскільки мобілізація відсутня, не були пов'язані з ухиленням від військової служби. Після початку повномасштабного вторгнення, коли громадяни, які не мали законних підстав, але хотіли виїхати за кордон, сформували відповідний тіньовий ринок пропозицій, крива зареєстрованих проваджень різко йде вгору: 1225 записів - у 2022 році, 2301 - у 2023-му та 2585 - за три квартали 2024 року. Тобто офіційно "ринок" незаконної переправки осіб через кордон виріс на порядок! І це можна пояснити лише напливом нових "клієнтів" - ухилянтів.
Якщо порівняти зареєстровані провадження та оголошені підозри, то можна помітити тенденцію до активізації роботи правоохоронців. Так, у 2019 році підозра оголошувалася лише в 29% випадків внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що свідчить скоріше про незацікавленість правоохоронців у роботі в цьому напрямку. Але в 2023 році цей показник зріс до 67,2%.
Зрозуміло, що суттєво зросла і кількість справ, переданих до суду з обвинувальним актом. Так, наприклад, у відносно спокійний 2021 рік було передано 53 провадження. А за дев'ять місяців поточного року - 1146. Можна прогнозувати, що до кінця року ця цифра буде не менше 1,5 тис.
Іншими словами, навантаження на суд у кримінальних справах за ст.332 КК зросло в 28 разів, або десь на 2,7 тис.%.
А про якість розгляду кримінальних справ у судах України можна робити висновки на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Зрозуміло, що цей реєстр може не відображати всіх вироків, але його записів достатньо, щоб побачити загальні тенденції.
Так, ЄДРСР містить 776 записів про вироки за ст. 332 КК, починаючи з 2019 року. При цьому, якщо у 2019 році їх було всього 30, то за поточний рік у реєстр вже було внесено 254 вироки. Помітний стрибок спостерігається зазвичай у 2022 році.
В цілому з моменту введення військового стану до сьогодні було винесено 648 вироків за статтею 332 КК. Якщо брати регіональний зріз, то ТОП-3 області, в яких найбільше засудили тих, хто брав участь у незаконній переправці людей за кордон, - це Закарпатська (148 вироків), Чернівецька (135) та Одеська (116).
Крім них також вирізняються Львівська (78), Волинська (37), Вінницька (22), Київ (20) та Івано-Франківська (19) області. В інших регіонах за період повномасштабного вторгнення - 10 і менше вироків. У шести регіонах - взагалі нуль вироків. З зрозумілих причин це Автономна Республіка Крим, Севастополь, Донецька, Луганська області, а також Херсонська та Кіровоградська області.
Якщо ж порівнювати ці дані з кількістю справ, переданих стороною обвинувачення до суду, можна помітити, що показник проваджень, доведених до кінця, суттєво впав. Так, у поточному році правоохоронці передали до суду 1146 обвинувальних актів, а суди винесли лише 254 вироки (частина з яких ще не вступила в закон