Соціолог Любомир Мисив: Рівень довіри до ЗСУ залишається стабільним, а ставлення до мобілізації є неоднозначним.

Кількість ветеранів в Україні вже досягла 1 мільйона 300 тисяч: таку цифру наводить профільне міністерство. Все більше в країні сімей, чиї близькі служать у Силах Оборони. Як українське суспільство ставиться до колишніх військових і які проблеми очікують після повернення з війни тих, хто служить зараз – читайте докладніше.

Війна стосується фактично кожного українця в буквальному сенсі: вже 71% українців говорять, що їх родичі або близькі служили чи зараз служать у Збройних Силах. Це впливає і на те, як українці уявляють ветеранів – не з картинки в соцмережах, а з спілкування в реальному житті.

Про те, як у країні ставляться до ветеранів на третьому році війни, залишається чи ЗСУ "номер один" у рейтингу довіри українців і що найголовніше повинно зробити держава для захисників – в інтерв'ю РБК-Україна розповідає заступник директора соціологічної групи "Рейтинг" Любомир Мисів.

– Ваше дослідження охоплює багато питань про ветеранів: їх образ у суспільстві та в ЗМІ, можливі ризики після повернення зі служби, держпрограми, інфраструктура. Які основні тенденції ви виявили?

– Це вже п'ята хвиля дослідження, яке називається "Образ ветеранів в українському суспільстві". Проводимо його за ініціативою Українського ветеранського фонду Міністерства ветеранів, щоб побачити динаміку: як змінюється ставлення до ветеранів, знають чи люди про політику держави щодо ветеранів і таке інше. Ми розуміємо, що війна триває, соціально-економічна ситуація не найкраща. Кількість людей, які є ветеранами і в майбутньому будуть ветеранами, зростатиме.

Яка основна тенденція? Ми бачимо, що зростає кількість людей, які мають близьких серед ветеранів або тих, хто воює на фронті в складі Сил Оборони: кількість людей, які говорять, що у них є родичі-військові, які воюють зараз або воювали, досягла 71%.

Цього разу ми вирішили не ставити пряме питання довіри до ЗСУ. Ми побачили, що мобілізація в суспільстві сприймається неоднозначно. І є дуже різкі відмінності між ставленням суспільства до військових на передовій, до тих, хто в тилу, і хто служить у ТЦК.

Показово, що рівень довіри до ЗСУ не падає. Водночас показник "повністю довіряю" на початку повномасштабного вторгнення досягав 90%, а зараз на фоні всіх подій і ситуації з війною і в тилу – ставлення дещо охолоджене.

Фото: Ті, у кого є родичі серед ветеранів, знають про їх проблеми більше за інших (Getty Images)

Рівень довіри до військових у суспільстві залишається найвищим. 96% довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють, 91% – ветеранам нинішньої війни, 88% – ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 років. 94% довіряють тим, хто служить на передовій, 76% – тим, хто служить у тилу (окрім ТЦК).

До працівників ТЦК рівень недовіри досягає 67%. Їм виражають довіру лише 29%. Найвищий рівень недовіри до представників ТЦК зафіксовано серед жителів західних і прикордонних регіонів, молодого покоління та чоловіків.

Найбільш показовим в дослідженні є те, що люди бачать ризики певних кризових явищ з ветеранами, які будуть повертатися з війни. Спостерігаємо зростання очікувань таких явищ, як відсутність роботи, різні сімейні конфлікти, участь у злочинності, зловживання алкоголем і наркотиками.

Очікування погіршення ситуації пов'язані з невідповідністю військового досвіду цивільному життю, з різними соціальними проблемами, психоемоційною нестабільністю ветеранів. Суспільство розуміє: якщо події підуть за гіршим сценарієм, то такі проблеми можуть виникати частіше.

Ми опитували різних респондентів. Зокрема виділяємо тих, хто має родичів або близьких, які воювали в АТО/ООС з 2014 року. Вони вже мали ветеранський досвід і зіткнулися з нерозумінням суспільства, коли повернулися з фронту. Зіштовхнулися з нерозумінням держави і з тим, що не могли отримати соціальні гарантії. І саме серед цієї категорії населення ми спостерігаємо більше таких негативних очікувань. Тому що вони вже пройшли цей досвід самі і розуміють, що це може повторитися.

– Що змінилося з попереднього опитування в тому, як українці сприймають ветеранів?

– Слово "ветеран" до 2022 року часто асоціювалося в суспільстві саме з ветеранами Другої світової війни. Це об'єктивно, адже не було сформовано якогось єдиного медійного образу сучасного ветерана.

З початком повномасштабного вторгнення ситуація швидко змінилася. Тому що за останні роки військових стає все більше. Це вже навіть не десятки тисяч. Ми говоримо принаймні про мільйон людей. І очевидно, що слово "ветеран" має вже зовсім інші асоціації. Це переважно молоді люди, не має значення – чоловіки чи жінки.

– Виходить, у українців фактично не було чіткого уявлення про ветеранів до 2022 року, хоча війна триває з 2014-го?

- Так. Давайте згадаємо історію з ветеранами АТО перед повномасштабним вторгненням.

Судячи з нашого досвіду спілкування з представниками Українського ветеранського фонду і за нашими дослідженнями, дуже часто люди складали образ ветерана на основі тих конфліктів, які виникали на побутовій основі або новин у ЗМІ, що якийсь ветеран скоїв злочин. Це відбувалося не спеціально, але впливало на сприйняття ветеранів.

Фото: Люди бачать ризики певних кризових явищ з ветеранами, які будуть повертатися з війни (Getty Images)

Але в майбутньому кількість ветеранів буде в рази більше. Тобто люди будуть знаходитися з ними поруч і взаємодіяти набагато частіше. У багатьох сім'ях будуть люди, які служили в рядах ЗСУ. Тому цей образ буде дещо іншим. Тут питання стоїть до всіх інститутів і до самого суспільства.

Зараз ставлення до ветеранів позитивне, тому що війна триває, вони зараз нас захищають, і фактично на них зараз лежить доля нашої держави.

Але коли вже починаються питання соціальних гарантій і розподілу обмеженого бюджету, очевидно, що будуть виникати проблеми в зв