Як бізнес шукає дірки у правилах мільярдних тендерів «Державного оператора тилу»

Читать на русском

Як бізнес шукає дірки у правилах мільярдних тендерів «Державного оператора тилу»

Три місяці тому почались закупівлі «Державного оператора тилу». Очевидно, що реформа в частині речового забезпечення Міністерства оборони виглядає переконливою. Але бізнес вчиться шукати дірки в правилах.

За даними «Державного оператору тилу», який проводить закупівлі для Міноборони з кінця 2023 року, економія склала 2,9 млрд грн на контрактах по поставках речового забезпечення, одноразового посуду і палива на загальну суму 12 млрд₴ Економія у даному випадку – це зменшення цін у порівнянні з попередніми закупівлями самого Міноборони.

Також очевидний прогрес і в успішності процедур – «ДОТ» відміняє закупівлі вдвічі рідше, ніж Міноборони. За підрахунками військової закупівельниці Неллі Стельмах, у Міноборони загальний відсоток неуспішних/скасованих лотів був понад 30%. А у «ДОТ» – 15%.

Разом із тим, за спостереженнями «Наших грошей», бізнес пристосовується до жорстких правил «ДОТу».

Це особливо помітно по тому, як фірми відмовляються від своїх перемог на аукціонах. Наприклад, така ситуація прямо зараз відбувається на торгах по бойових підсумках на загальну суму 200 млн₴

Цей тендер на різні види підсумків розбитий на 10 лотів. І майже по кожному з них конкуренція становить близько 10 фірм. Однак таке враження, що учасники на аукціоні відчайдушно торгуються, а потім досягають якихось домовленостей між собою і відмовляються від дешевших пропозицій. Це робиться за рахунок НЕнадання певних тендерних документів.

Наприклад, «Харківський завод засобів індивідуального захисту» в лоті №1 по підсумках А-30, Вид 5 впав з очікуваної ціни 15 млн грн до 8,67 млн грн і з цим результатом отримав перемогу на аукціоні. Замовник виявив, що фірма не надала у складі тендерної пропозиції витяг з ЄДРЮО, і дав передбачені законом 24 години на надання цього документу. Завод зрештою надав його і уклав угоду по своїй аукціонній ціні 289 грн за підсумок, що було на 43% дешевше від очікуваної ціни лоту.

У наступному лоті №2 по таких же підсумках «Харківський завод» переміг з такою ж знижкою 43% (23,12 млн грн) і так само не надав одразу витяг з ЄДРЮО. Але цього разу, коли замовник надав фірмі добу на додачу документа, фірма відмовилась це зробити. Відповідно її було відхилено з торгів і замовник перейшов до оцінювання наступних учасників.

Однак наступні теж не додали документи, які не було подано у складі пропозицій. Наприклад, фірма «Анва» (28,73 млн грн) не захотіла надавати довідку про виконання аналогічних угод, яку мала б зробити сама. Тобто це не довідка, яку отримують у якихось державних бюрократів, а фірма просто мала б сама повідомити про свої контракти. Але не захотіла. Ще один учасник «Екстрім-текс» не захотів подати дані про фінансову звітність.

Однак наступні теж не додали документи, які не було подано у складі пропозицій. Наприклад, фірма «Анва» (28,73 млн грн) не захотіла надавати довідку про виконання аналогічних угод, яку мала б зробити сама. Тобто це не довідка, яку отримують у якихось державних бюрократів, а фірма просто мала б сама повідомити про свої контракти. Але не захотіла. Ще один учасник «Екстрім-текс» не захотів подати дані про фінансову звітність.

Однак наступні теж не додали документи, які не було подано у складі пропозицій. Наприклад, фірма «Анва» (28,73 млн грн) не захотіла надавати довідку про виконання аналогічних угод, яку мала б зробити сама. Тобто це не довідка, яку отримують у якихось державних бюрократів, а фірма просто мала б сама повідомити про свої контракти. Але не захотіла. Ще один учасник «Екстрім-текс» не захотів подати дані про фінансову звітність.

В результаті таких відмов черга дійшла до ТОВ «Швейна фабрика «Галант», чия пропозиція 38,40 млн грн вже всього на 4% дешевша від очікуваної вартості. Різниця з переможцем аукціону «Харківським заводом» становить 15 млн₴ Тобто це та сума, яку «Державний оператор тилу» буде змушений заплатити лише за те, що перший переможець аукціону відмовився від свого результату. А у випадку, якщо й «Галант» відмовиться довантажувати документи, які він також “передбачливо” не завантажив одразу, то перейдуть до ще дорожчої пропозиції.

Відмітимо, що «Харківський завод» зробив все по закону. Фірма надавала забезпечення пропозиції у розмірі 1% від очікуваної ціни лота. Замовник мав би забрати банківську гарантію собі, якби учасник відмовився від своєї перемоги взагалі без пояснень. Однак закон каже, що якщо фірма з будь-яких причин просто не виправляє недолік своєї пропозиції впродовж 24 годин, то тоді гарантію у неї не відбирають. Відповідно завод, який відмовився завантажувати витяг з ЄДРЮО в одному лоті тендеру і завантажив в іншому, діяв абсолютно умисно. І з аналізу інших лотів цього тендеру по підсумках очевидно, що так само умисно діяла й низка інших компаній.

На жаль, це законна поведінка (хіба що уряд придумає якийсь запобіжник, типу відбирати банківську гарантію при ненаданні документів через 24 години, але це навряд; або правоохоронці отримають дані негласних розшукових дій щодо змовників, але це ще менш вірогідно; ну і не сподіватись же на АМКУ, який здатен не помітити будь-який картель перед носом). Тому станом на зараз у «Державного оператора тилу» нема особливих важелів впливу. Хіба що на наступні торги ще більше знизити очікувану вартість підсумків, щоб зменшити маржу для картельних змовників.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»