Габріель Атталь — новий прем’єр Франції і можливий наступник Макрона
«Пане Президенте, ви висловили бажання призначити нового Прем’єр-міністра», — такими словами починається лист з проханням про відставку Елізабет Борн, яка протрималася на посаді 20 місяців. Увесь цей час політик покірно виконувала волю Макрона і прийняла на себе хвилю критики за непопулярні реформи, які втілювала за наказом президента. Поміж них скандальна пенсійна реформа й реформа імміграційної політики, яка виявилася такою радикальною, що посварила президентську більшість. У своєму новорічному зверненні Макрон пообіцяв французам політичне оновлення й нову амбітну стратегію для Франції. Попросивши Борн про відставку, Макрон узявся за серйозну чистку у своїх рядах.
Атталь — єдиний шанс протистояти Ле Пен у 2027?
Провідником обіцяних Макроном змін має стати Габріель Атталь, який злетів сходинками політичної кар’єри за надзвичайно короткий час. Політик почав своє зростання у команді Франсуа Олланда перед тим, як перейти до новоствореної політичної сили Макрона перед виборами 2017 року.
Атталь не прогадав — Макрон одразу розгледів у ньому талант та влаштував своєму протеже ротацію на ключових посадах, від речника уряду до міністра бюджету і міністра освіти. «Я всім йому завдячую», — висловився про президента Атталь. Цілком можливо, що Макрон впізнає в Атталі самого себе, і не лише через солідне резюме у відносно молодому віці. Атталь зміг проявити себе як надзвичайно гнучкий політик, який зміг утримати зв’язки з соціалістичним крилом політичних сил та водночас здобути популярність між традиційних правих, «Республіканців». Свого часу подібна центристська стратегія Макрона здійснила фурор у французькій політиці у 2017 році і дозволила йому стати президентом.
Призначення Атталя прем’єром може стати першим кроком до його поступу у ролі «спадкоємця» Макрона на виборах 2027 року, коли сам президент вже не зможе балотуватися. Ставка на молодого і амбітного протеже — це відповідь з боку Макрона Марін Ле Пен, яка теж підготувала собі наступника — харизматичного 28-річного Жордана Барделла. Відомо, що сама Ле Пен досі не відмовилася від амбіцій на президентське крісло, а Жордан Барделла, вочевидь, потрібен їй для приваблення молодших виборців. У випадку перемоги вона буде готова посадити його у крісло прем’єра.
Нова стратегія Ле Пен, або Перспективні французькі «друзі» Путіна
Інше поле конкуренції з «Національним зібранням», через що Макрону важливо оновити імідж своєї політичної сили, — вибори до Європарламенту в червні. За останніми опитуваннями, крайні праві підходять до позначки у 30% голосів у Франції, тоді як президентська більшість за останні півроку втратила майже 4%.
Атталь за тривалу допомогу Україні
Атталь — відданий макроніст, який ні на крок не відступає від політики президента. Він жодного разу публічно не висловився проти близьких серцю Макрона реформ. Водночас зумів привабити правий і ультраправий електорат, коли на посаді міністра освіти заборонив у французьких школах абаю, мусульманський одяг для дівчат, і виступив за повернення шкільної форми.
У своїх висловлюваннях про Україну молодий політик слово в слово повторив обіцянку президента надавати підтримку Києву «стільки, скільки це буде необхідно», а також неодноразово висловив захоплення героїзмом українців. У листопаді під час візиту першої леді Олени Зеленської до Парижа Габріель Атталь як тодішній міністр освіти організував разом з Бріжит Макрон візит до школи, де навчаються українські учні.
За наступні дні Атталь, поміж іншого, має визначитися, чи змінює міністра оборони та міністра закордонних справ. Однак ці призначення не принесуть суттєвих змін для відносин з Україною, адже міжнародну політику у Франції визначає безпосередньо президент.
За останніми опитуваннями, 36% французів вважають, що Габріель Атталь буде «хорошим прем’єром». Політик дедалі більше йде на прямий контакт з населенням і дав кілька відвертих інтерв’ю, в яких зізнався, що був жертвою булінгу у школі та відкрито заявив про свою гомосексуальність.
У партії Макрона та зі сторони «Руспубліканців» Атталя розхвалюють на всі боки та вбачають у ньому «талант на службі у Республіки». Тим часом крайньоліві та крайньоправі сили вже розкритикували призначення. Атталя називають «аватаром» Макрона й кажуть, що він не став прем’єром, а повернувся до посади «речника». Очевидно одне, рішення Макрона викликало великий резонанс, і за рухами нового прем’єра прискіпливо стежитиме вся Франція.
